Звіт про проходження діалектологічної практики в місті Борзна Ніжинського району Чернігівської області

Міністерство освіти і науки України

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

Кафедра української мови

ЗВІТ

ПРО ПРОХОДНЕННЯ ДІАЛЕКТОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ,

в місті Борзна Ніжинського району Чернігівської області

студентки групи УМЛ-31

ННІ філології, перекладу та журналістики

Тарасенко Алли Олегівни

Науковий керівник:

доц. Зінченко С.В.

Ніжин 2020 р.

ЗМІСТ

ВСТУП        3

РОЗДІЛ І. ПИТАЛЬНИКИ        6

1.1.        Історія міста та його мікротопоніми        6

1.2.         Фонетика        12

1.3.         Морфологія        18

1.3.1.        Іменник        20

1.3.2.        Прикметник        23

1.3.3.        Числівник        25

1.3.4.        Займенник        26

1.3.5.        Дієслово        27

1.3.6.        Прислівник        30

1.4.         СИНТАКСИС        31

1.5.         ЛЕКСИКА        32

РОЗДІЛ ІІ. ДІАЛЕКТНІ ТЕКСТИ        40

2.1.         Весілля        40

2.2.         Хрестини        42

2.3.         Похорон та поминання померлих        43

2.4.         Різдв’яні свята        43

2.5.         Великодні свята        44

2.6.         Зелені свята        44

2.7.         Будівництво хати        44

2.8.         Зелені свята        45

РОЗДІЛ ІІІ. ВИСНОВКИ        46

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        47

ВСТУП

Українська діалектна мова має величезну цінність для лінгвістики, історії, культурології, філософії, як джерело пізнань про минуле, побут, культуру, світоглядні уявлення, моральні цінності народу. Діалекти, це джерело унікальне й неповторне, оскільки реалізовуються в замкнутих соціумах селах, селищах та містечках, які розташовані поряд з селами. І в кожному з них говірка становить самодостатню й особливу систему на кожному мовному рівні: фонетичному, морфологічному, синтаксичному, лексичному.

Окремо варто відмітити неоціненну роль місцевих діалектів у вивченні історії української мови. Адже діалекти носять в собі явища давно втрачені літературною мовою і не зафіксовані в писемних пам’ятках. Завдяки говорам ми маємо змогу реконструювати, як говорили наші пращури.

Власне, найбільший науковий інтерес становить опрацювання усного мовлення малих соціальних груп, інформаторів похилого віку, що не покидали на довго міст. Адже в їх свідомості діалектні одиниці міцно зафіксовані.

Актуальність діалектологічної практики зумовлена необхідністю фіксації діалектного матеріалу Східнополіських говірок Північного наріччя з перспективою введення його до наукового обігу.

Мета діалектологічної практики – зафіксувати та систематизувати особливості говіркового мовлення Чернігівської області.

Для досягнення поставленої мети слід розв’язати такі завдання:

– ознайомившись з живим діалектним мовленням, виявити характерні особливості говірки;

– записати зв’язні тексти говіркового мовлення фонетичною транскрипцією;

– записати діалектні матеріали за спеціальними питальниками;

– укласти словник діалектної лексики.

Об’єкт дослідження – лексика східнополіського говору.

Предметом є найменування предметів господарства: тваринництва, рослинництва; їжі та напоїв; хатніх речей; обрядових свят; родинних свят; розповідей про війну; будівництва хати та одягу.