Дитяча іграшка як об'єкт колекціонування

Міністерство освіти і науки України

Університет митної справи та фінансів

Реферат на тему: Дитячі іграшки, як культурна цінність та об’єкт колекціонування

                                                                       Виконала: студентка групи                 ЕО16-1

Полатай А.

                                                                             Перевірив:доцент кафедри                                                                                                                                      гуманітарної підготовки                                                                                                     та митної ідентифікації                                                                                            культурних цінностей

Літвінов В.В.

Дніпро

2017                                                                                                                                                                                                                   [pic 1]

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Дитяча іграшка як носій соціокультурних цінностей: історичні аспекти

1.1. Іграшки як частина народного мистецтва

1.2. Різноманіття іграшок та їх класифікація

1.3. Історія іграшки від глибокої давнини до наших днів

Розділ 2. Дитяча іграшка як об'єкт колекціонування

2.1. Колекціонування як вид хобі

2.2. Види колекціонування іграшок

2.3 Вантажні іграшки як свідки епохи

Заключення

Список літератури

ВСТУП

У науковій літературі іграшка, як і гра, розглядається не тільки у психолого-педагогічному аспекті, як невід'ємна частина дитинства, а й як предмет культури суспільства, завдяки якому можна простежити динаміку соціокультурних змін в ньому (В. Абраменкова, А. Батухтіна, О. Вовчик-Блакитна, Л. Герус, М. Грушевський, Т. Коваленко, А. Найден, Л. Сірченко, О. Смирнова, М. Стельмахович та ін.). У контексті вивчення проблеми особливо показовим вчені вважають ХХ століття, відмінною рисою якого є різка зміна всієї суспільно-політичної системи держави, а з нею культурних цінностей і моральних установок людини. Цей історичний період у науковій літературі має ряд неоднозначних характеристик. Його називають часом видатних досягнень людської діяльності і, одночасно, руйнівних воєн і техногенних катастроф, століттям виникнення глобальних проблем, порушень екологічної рівноваги на планеті і «століттям ідеології», як основного принципу конструктивної політичної взаємодії між країнами. Придбані у таких історичних умовах новоутворення особистості людини визначили її спрямованість, моральні установки і мотиви діяльності, результатами якої і обумовлені особливості соціокультурних процесів суспільства в єдності його культурних і соціальних аспектів. Культурний аспект включає сукупність способів і результатів діяльності людини, що стосуються як матеріальної, так і духовної сфери, а соціальний - сукупність відносин окремої людини чи іншого соціального суб'єкта з іншими суб'єктами об'єктами економічних, соціальних, ідеологічних, політичних відносин, що склалися у процесі цієї діяльності [9].

На початку століття радикальні реформи у суспільстві спровокували формування культурної реальності, відмітними ознаками якої стали нові відносини між людьми в цілому (як суб'єктами культури), нові умови розвитку (у тому числі і матеріальні), особлива система цінностей, норм і правил, культурних потреб і засобів їх задоволення. На думку О. Смирнової, чуйно відреагувати на зміни, втілити типові зразки відповідного існуючого стилю і естетики, дати уявлення про нові соціальні відносини і моральні норми прийняті в цьому суспільстві, а значить, і передати «дух часу» здатна дитяча іграшка.