Художній текст як об’єкт герменевтичного дослідження

Художній текст як об’єкт герменевтичного дослідження

Зміст

ВСТУП        3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ГЕРМЕНЕВТИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ        6

1.1.        Методологія. Дослідження тексту як герменевтичного об’єкту        6

1.2.        Герменевтика як творчий метод тлумачення тексту        11

1.3.        Художній текст як феномен гуманітарної культури та об’єкт розуміння        14

РОЗДІЛ 2. ХУДОЖНІЙ ТЕКСТ ПО РОМАНУ О. УАЙЛЬДА «ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ» В ТЕОРЕТИЧНОМУ ПОЛІ ГРЕМЕНЕВТИЧНОГО АНАЛІЗУ        25

2.1.        Роль прийомів герменевтики. Роль герменевтичної інтерпретації художнього тексту        25

2.2.        Герменевтична інтерпретація й «Портрет Доріна Грея» в руслі сучасної герменевтичної літератури        29

ВИСНОВКИ        41

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ        43

ДОДАТКИ        47

ВСТУП

Актуальність обраного напряму дослідження зумовлена та посилюється потребами філософського осмислення проблеми творчості та художнього тексту в його концептуально-історичному, герменевтичному та когнітивному аспектах. Вивчення специфіки діяльності зі створення художніх образів в текстах літератури як зразків культури, робить актуальною завдання філософської інтерпретації їх сенсу. Інтерпретуючи художні образи творів, особливо далеко віддалених від нас епох, виявляючи їх культурно-історичне значення, ми отримуємо певні знання про конкретну історичну епоху, про культурну традицію та культурні універсалії, про образ світу.

Звернення до герменевтики дозволяє більш глибоко проникнути в зміст твору та виявити прихований зміст його образів. Герменевтика художніх образів спрямована на  виявлення того знання, яке транслює цей образ. Понад те, що герменевтичний підхід до інтерпретації сенсу художніх образів дозволяє реконструювати цілісну картину світу з властивою цій культурі традицією передачі знання у вигляді мистецтва; дозволяє виявити роль та значення зразків мистецтва як особливого способу освоєння дійсності та виразу типового для даної історичної доби знання. Такий широкий погляд на проблему робить актуальним пошук методологічної основи інтерпретації як основи розуміння, поряд із виявленням епістемологічного значення художніх образів, що розглядаються як зразки світової європейської культури. На цьому шляху співвідношення герменевтичного та епістемологічного підходів до проблеми художньої творчості є особливо актуальним у зв’язку з пошуком ефективних методів інтерпретації, що розглядаються в контексті процесу пізнання.

Змістовне різноманіття символів мистецтва й культури загалом робить актуальним пошук філософських підстав для систематизації знань у цій галузі. Звернення до аналізу сенсу конкретних художніх образів літературного твору таки закладає основу такої систематизації.

Ступінь наукової розробленості проблеми

Коло проблем, що обговорюється в курсовій роботі, лежить у руслі основних тенденцій розвитку сучасної теорії пізнання, філософської герменевтики, історії та методології науки та філологічного перекладу. Дослідження спирається на класичні праці провідних учених та філософів, що розглядають питання інтерпретації сенсу художніх образів, особливо такі, де містяться описи методів розуміння та інтерпретації. Насамперед, це праці В. Дільтея, Е. Гусерля, Е. Бетті, Ф. Шлейєрмахера, Г.-Г. Гадамера, Е. Тисельтона, Дж. Фрезера, К. Леві-Строса, М. Гайдеггера, Р. Бультмана, М. Мерло-Понті, Г. Осборна, П. Рікера, а також вітчизняних дослідників і філософів: С.С. Аверінцева, Ю.М. Лотмана, А.Ф. Лосєва, Г.Г. Шпета, Б.А. Рибакова, В.М. Топорова, В.А. Лекторського, В.С. Степіна.