Технiки гри на ударних iнструментах, розвиток виконавського апарату

ТЕХНІКИ ГРИ НА УДАРНИХ ІНСТРУМЕНТАХ,
РОЗВИТОК ВИКОНАВСЬКОГО АПАРАТУ

Ключові слова: техніка, постановка, ударні інструменти, звук, малий барабан.

         В сучасному світі людина все частіше шукає шляхи творчого вираження, і в самоосвіті чи заняттях у приватних школах навчання грі на ударних інструментах постійно набирає більшої популярності. Дуже часто початкова зацікавленість барабанами переростає  в стиль життя чи то дорослого, чи дитини.
        Процес формування техніки початківця паралельно із вивченням базових знань нотної грамоти формує абсолютно новий рівень сприйняття музики та значно розширює світогляд і інтелектуальний потенціал. Також покращується дисципліна, витримка, контроль м’язів та взаємодія всіх кінцівок загалом.
        Все починається з постановки рук та потім виконавського апарату загалом – потрібне чітке пояснення раціональності використання енергії та взаємодії рука-паличка-інструмент. Однією з головних умов правильного розвитку є застосування якнайменшої напруженості м’язів. На початкових етапах навчання потрібно розглядати детально такі технічні завдання, як: техніка гри руками, техніка гри ногами, взаємодія рук та ніг.
        Постановка рук поділяється на два правильні типи: традиційна та паралельна. Паралельна – барабанна паличка зажимається між великим, вказівним та середнім пальцем, умовно трикутний замок, інші два пальці підтримують паличку, сильно не притискаючи її до долні. Подушечки пальців завжди дотичні з паличкою, і працюють разом. Замок утворюється в місці, де найбільш «живий» відскок. Для цього потрібно поексперементувати виконуючи вільні удари на тренувальному педі чи малому барабані, при цьому переміщуючи руку по паличці.
        Інша постановка – так звана «традиційна», вона бере свій початок за часів військових оркестрів і є не менш важливою за паралельну. Її особливістю є те, що передпліччя лівої руки є перевернутим та  має специфічне положення долонею вгору.
        Також  не менш важливим аспектом є посадка за інструментом. Спина повинна бути прямою, без затиснутості. Висота стільця відповідно до моменту, коли бедра будуть розташовані паралельно підлозі. Таким чином контролюються всі потрібні м’язи ноги і звук бас-барабану буде правильним.
При грі загалом – дуже важливо слідкувати за розслабленістю та не допускати будь якого зайвого затиску м’язів ніг чи рук.         
        З початку занять на ударних, чи будь яких інших інструментах, основним є перевірка ритму учня. Потрібно визначити відчуття ритму композиції, відчуття пауз, визначення правильного темпу для пісні. Ритм – це виражальна складова музики, яка кожним виконавцем сприймається та транслюється по різному, і це саме та основа музикування, яку важко пояснити та ще важче виховати. Тому це потрібно подавати з найперших занять.
        Важливим завданням у формуванні музичних навичок та розумінні побудови занять є пояснення проблеми, при якій початківці концентрують всю увагу на відпрацьовуванні техніки та вивченні якнайбільшої кількості пасажів без практичного використання у певній музичній ситуації. В подальшому, це негативно відбивається на ритміці, і часткова чи повна відсутність відчуття ритму стає помітною при грі у ансамблі чи з колективом.

        З вищевикладеного матеріалу стає зрозуміло, що правильна базова підготовка виконавського апарату є дуже важливою у аспекті не тільки музичному, але й знаходить свій відбиток і у загальному сприйнятті музики та оточення в цілому. Це обов’язково повинно відбуватись під наглядом хорошого, досвідченого педагога.