Утопія і антиутопія в «Мандрах Гулівера» Дж. Свіфта

КР Утопія і антиутопія в «Мандрах Гулівера» Дж. Свіфта

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ЖАНРУ «АНТИУТОПІЯ»……………....6

1. 1. Утопія та антиутопія як жанри літератури……………………………….6

1. 2. Антиутопія в європейській літературі……………………………………10

1. 2. 2. Філософська антиутопія Джонатана Свіфта…………………………..13

РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМАТИКА РОМАНУ ДЖ. СВІФТА «МАНДРИ ГУЛІВЕРА»…………………………………………………………………….16

2. 1. Композиційні особливості роману………………………………………..16

2. 2.Традиції меніпеї в романі «Мандри Гулівера»…… ……………………..23

2. 3. Утопічні проблеми історії, суспільства, людини………………………..26

2. 4. Актуальність роману Дж. Свіфта………………………………………...32
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………....39

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..41

ВСТУП

Ідея створення досконалого суспільного устрою завжди займала уми філософів. В античності вона приймала форму сказань про Золотий вік, коли всі люди нібито жили, не знаючи горя, смерті і хвороби. Платон у своєму трактаті «Держава» розробив проект ідеального суспільства, у якому, однак, використовувалася праця рабів.

Утопія як жанр виникла в епоху Відродження. Її народження пов'язане з однойменної книгою Томаса Мора, яку він написав в 1516 році. У ній описується життя на міфічному острові Утопія, державний лад і життєвий уклад остров'ян. Мор багато почерпнув з того ж Платона (зокрема, рабська праця військовополонених), але в цілому це був самостійний твір, повністю присвячений проекту ідеального ладу. Надалі ідеї Мора підхопили Ж. Ж. Руссо, Т. Кампанелла та інші. Нерідко твори в жанрі утопії приймали форму публіцистичних трактатів.

Антиутопія – зображення суспільства, в якому переважають негативні тенденції розвитку – виникає дещо пізніше. Можливо, це пов'язано з тим, що автори власне утопій ставили перед собою завдання створити життєздатний проект, який можна застосувати на практиці (хоча б і в далекому майбутньому). Антиутопія ж більше тяжіє до відбиття процесів в сучасному автору житті. Першим антиутопічним досвідом у світовій літературі прийнято вважати роман Дж. Свіфта «Мандри Лемюеля Гулівера»,який являє собою соціальну сатиру на сучасну автору дійсність [26].

Творчість Джонатана Свіфта є серйозним кроком у розвитку не тільки англійської, але і взагалі європейської літератури. Всі частини «Мандрів Гулівера» є сатиричними модифікаціями людської нікчемності. У 1-й і 2-й частинах зменшення фізичного росту людини постає сатиричним засобом зменшення моральної та ідеологічної сторін людського існування; в 3-й і 4-й частинах людина ділиться як би на дві самостійні істоти, смішні і жахливі у своїй однобічності. Саме таке відображення подій дозволяє судити про твір як про антиутопію.

Але також в кожній частині автор змушує нас замислитися над тим, що він описує: чи є реальним устрій рідної держави головного героя, або все ж показаний той тип устрою, який він вважає ідеальним для себе. Звичайно, деякі відображені в романі ідеалістичні напрямки спонукають нас думати про можливий утопічний настрій роману. Ми можемо читати ідеї і думки Свіфта як людини, яка бажає бачити суспільний лад в ідеалі, але такий суспільний лад не може бути відтворений в реальному житті, житті сучасних людей.

Тому, розглядаючи різні аспекти і сторони роману Джонатана Свіфта «Мандри Гулівера», можна схилятися до думки про утопічність або антіутопічність твору, проте остаточно не можна стверджувати приналежність твору до якогось окремого жанру: утопії або антиутопії.

Таким чином, метою роботи є розгляд особливостей утопії і антиутопії в романі Дж. Свіфта «Мандри Гулівера».

Методологічною основою для написання даної роботи послужили дослідження українських та зарубіжних літературознавців, які вивчали творчість Дж. Свіфта: Є. П. Брандіса, О. М. Веселовського, О. В. Вітрука, Й. А. Дубашинського, Г. А. Єлістратової, К. С. Забарило, М. Д. Заблудовського, А. Г. Інгера, В. С. Муравйова, І. І. Черкасова, В. І. Якименко та ін.