Концепція людини в літературі романтизму

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра сучасних європейських мов

КУРСОВА РОБОТА

на тему: «Концепція людини в літературі романтизму»

 студент ІІ курсу ФТМ

 денної/вечірньої форми навчання

 освітній ступінь              «бакалавр»

_______________________________            (прізвище ім'я, по батькові)

        (підпис)

Науковий керівник

(наук. ступінь, вчене звання) _____________________(прізвище ім'я, по батькові)

                                                       (підпис)

Київ 2022

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….....3

РОЗДІЛ 1 РОЛЬ РОМАНТИЗМУ В ЗАРУБІЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ...............5

       1.1 Визначення поняття «романтизм» у літературознавстві……..….....5

       1.2 Розвиток романтизму в французькій літературі……..…………...…6

РОЗДІЛ 2 КОНЦЕПЦІЯ ЛЮДИНИ ДОБИ РОМАНТИЗМУ...…………10

         2.1 Художня концепція людини: естетичні засади реалізації……………………………………………………….……….…......10

      2.2 Еволюція концепції людини в літературі романтизму…………………………………………...…..…….……………..18

       2.3 Концепція людини у творах Д. Г. Байрона «Паломництво Чайльд Гарольда» та М.Ю. Лермонтова "Демон": аналіз та порівняння…….……..26     ВИСНОВКИ………………………………………………………….….……..33

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………...….…..35

ВСТУП

Актуальність теми. На рубежі двох століть з надр класицизму вийшов рух, названий згодом романтизмом, проголошений, як відомо, спочатку групою естетичної та літературної орієнтації, але в подальшому виявився у всіх галузях культури як нова художня воля до вираження. Цей рух пройшов кілька етапів; можна вважати, що ще й на сьогоднішній день воно далеко не вичерпало себе, а можливо, ще й не досягло свого істинного апогею, навіть якщо й багаторазово перехрещувалося з іншими ідейними напрямками.

Романтизм домагається звільнення від життєстійкого світовідчуття класиків, яке, з властивою йому вольовою спрямованістю, намагалося придушити у собі «несвідомі сили». У класицизмі людина піднялася над страхом перед всесвітом і, як Прометей, пішла назустріч світлу; в романтизмі його знову охоплює страх, а просвітлений світогляд класицизму невдовзі представляється йому оманливим міражем. З'являється нове сприйняття життя, яке від прихильності до видимого чуттєвого світу знову звертається до незвіданих глибин.

Епоха романтизму породжує різкий конфлікт у світогляді її героя, укладений в усвідомленні глибокої прірви між реальною дійсністю та заповітною мрією. Конфліктний початок романтичного героя, виражений у двоїстості сприйняття світу, невідступно призводить до хаосу. Як зазначає А. В. Шлегель, романтизм «виражає таємне тяжіння до хаосу, який у боротьбі створює нові та чудові породження, до хаосу, який криється в кожному організованому творінні, в його надрах». 

Об’єктом дослідження є література доби романтизму, а предметом – концепція людини в літературних працях авторів доби романтизму.  

Мета курсової роботи – дослідити особливості художньої концепції людини, її еволюцію в літературі романтизму.  

Для досягнення цієї мети необхідно вирішити такі завдання:

1) визначити поняття «романтизм» в літературознавстві;

2)  простежити розвиток романтизму в французькій літературі;

3) дослідити естетичні засади реалізації художньої концепції людини;

4) простежити еволюцію концепції людини в літературі романтизму;

5) визначити особливості образу людини в творах Д.Г.Байрона та М.Ю.Лермонтова.

Теоретичною основою курсової роботи є праці Григор’ян К., Наливайко Д., Остапенко С., Фітхе І.Г., Шлегеля Ф, Шрейдера Н.С. та інших.