Інтермедіальне поле повісті «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» Ернста Теодора Амадея Гофмана

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

РЕФЕРАТ

З дисципліни «Інтермедіальність та інтердисциплінарність як викладацькі стратегії»

Тема: «Інтермедіальне поле повісті «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» Ернста Теодора Амадея Гофмана»

Виконала:

Студентка ІІІ курсу, спеціальності

014 Середня освіта:

014.02 - Зарубіжна література та англійська мова:

теорія і методика навчання,

Пекалюк Каріна Геннадіївна

Київ - 2022

ЗМІСТ

ЗМІСТ        2

ВСТУП        3

1.1.        Значення ілюстрацій та музики в контексті інтермедіальності        4

1.2. Види інтермедіальності у повісті Е. Т. А. Гофмана        5

1.3. Реалізація графічних інтермедіа у повісті «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер»        8

1.4. Музичні інтермедіа у художньому світі Е. Т. А. Гофмана        9

ВИСНОВКИ        11

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        12

ВСТУП

Літературознавство давно почало розглядати та досліджувати поняття художнього  синтезу  —  складного  змішання співвідношення жанрів у художньому творі як в цілісній картині. У курсі інтермедіальності як викладацької  стратегії, ми розглядаємо інтермедіальність, як взаємодію мистецтв, а також, поєднуємо це поняття з інтертекстуальністю, адже це особливий тип внутрішньо текстових взаємозв’язків  у  художньому  творі,  заснований  на взаємодії  художніх  кодів  різних  видів  мистецтв. Це  може бути поєднання поезії та живопису, театру та музики і т.д., внаслідок яких виникають нові жанри, як-от візуальна поезія чи перфоманс. Тому зараз  термін  «інтермедіа»  переважно  стосується міждисциплінарного мистецтва.

Мета написання реферату полягає у дослідженні інтермедіального поля художньої літератури для подальшого вивчення поняття «інтермедіа» та впровадження цього дискурсу у викладання зарубіжної літератури у професійній діяльності.

Головним завданням під час написання реферату є опрацювання художнього тексту «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» Е. Т. А. Гофмана, щоб віднайти та проаналізувати ознаки поєднання прози та візуального аспекту як інтермедіального поля.

1. Значення ілюстрацій та музики в контексті інтермедіальності

Архаїчні форми літератури (протолітератури) постали у вигляді піктографічного (від лат. «малюнок») письма, яке було графічним зображенням предметів, понять, що заміняли слово. З розвитком писемної культури піктографія трансформувалася в образні знаки літературного вжитку – ієрогліфи, каліграфічні зображення, а з винайденням друкарського верстата – у книжкову ілюстрацію, поліграфічні прикраси. Ще в античну добу поширеними були екфразиси (грец. еkphrasis – виклад, опис) – розкриття засобами слова ідейно-естетичного змісту творів живопису, скульптури, архітектури та ін.

«Важливі зрушення в означеній сфері відбуваються у XVIII і першій половині XIX ст., тобто в епохи Просвітництва й Романтизму. На цьому етапі остаточно складається загальне розуміння мистецтва як системи взаємопов'язаних мистецтв, котрим, при властивій усім їм своєрідності, притаманна стала єдність специфічного виду духовно-практичної діяльності людини. <…> Проте і тут дається взнаки чітка й багатозначна відмінність між епохами Просвітництва і Романтизму: для першої характерне превалювання інтересу до зв'язків і відповідностей літератури та живопису, для другої – літератури і  музики [1, 117].»

Ілюстрації часто зустрічаються в книгах, орієнтованих на дорослу аудиторію, оскільки ілюстрації можуть допомогти читачам зрозуміти ідеї, які важко пояснити, використовуючи лише текст. Причина цього в тому, що мозок людини здатний швидше сприймати візуальну інформацію. Крім того, візуальне представлення має більшу цінність для запам’ятовування і довше зберігається в пам’яті, ніж письмо. Точне візуальне уявлення необхідне для передачі повідомлень, які не можуть бути повноцінно виражені лише словами.