Звіт про проходженння культурно-краєзнавчої практики
Автор: Dima Titor • Июнь 22, 2021 • Отчет по практике • 3,444 Слов (14 Страниц) • 807 Просмотры
Волинський національний університет Лесі Українки
Факультутет культури і мистецтв
Кафедра культурології
Звіт
Про проходженння культурно-краєзнавчої практики
Здобувача освіти 1-го курсу
СО «Бакалавр» спеціальність 034
«Культурологія»
Тітора Дмитра Івановича
Керівник практики (від університету):
доцент Шостак В. М.
Керівник практики від (бази практики):
Баюк В. Г.
Луцьк 2021 р.
Зміст
Вступ 3
1.1. Владича вежа та Музей дзвонів 3
1.2. Музей книги і друкарства 4
1.3. Кафедральний костел Святих Апостолів Петра і Павла та підземелля 5
1.4.Хрестовоздвиженська церква 7
1.5. Домініканський монастир 8
1.6. Лютеранська кірха 9
1.7 Хрестовоздвиженський монастир с. Старий Чорторийськ 10
Висновки 10
Список використаних джерел 11
Вступ
Метою практики є вироблення фахових компететностей культуролога, поглиблення і закріплення знань з вивчених теоритичних курсів, набуття практичних навиків та досвіду.
Виходяча з поставленої мети, завданнями практики є:
• поглиблення знання, зокрема, з історичного та культурного краєзнавства, вміння застосовувати методики краєзнавчих досліджень для вивчення історії культури та аналізу її сучасних форм, історії окремих регіонів Волині, історичних пам’яток та ін;
• вміння класифікувати краєзнавчі дослідження за основним напрямками (історичне краєзнавство, географічне, літературне, мистецтвознавче, бібліотечне, церковне, музейне, пам’яткознавче тощо);
• ознайомлення з літературними, довідниковими, бібліографічними, та іншими джерелами і основними формами культурно-краєзначої практики;
• ознайомлення з внутрішньою та системою роботи культурних товариств, музеїв, клубів та інших кулльтурно-освітніх устав та вміння аналізувати основні напрямки і форми їхньої діяльності, зокрема, організації професійної екскурсійної роботи;
• вивчення особливостей і теоритичних положень методичної краєзнавчої літератури, досвіду відомих волинських краєзнавців-практиків.
1.1. Владича вежа та Музей дзвонів
Владича вежа і прилеглі до неї замкові стіни, як вважають дослідники, відносяться до раннього періоду будівництва фортеці. Вона дещо нижща за дві інші. Вежа вкрита гонтовим шатровим дахом, над яким височіє на ніжці металева фігура «Кликун».
Архітектура башти – суворо лаконічна. Вежа чотиригранна, з циліндричним склепінням над другим ярусом, з арочними перемичками бійниць і пройомів. Ця вежа краще за інші споруди замку зберегла свої первісні форми. Кладка вежі виконана з червонувато-вохристої і зеленувато-жовтої жолобчастої цегли на рожево-кремовому вапнянону розчині, в якому видно дрібний пісок і домішки цем’янки.
...