Хрещення княгині Ольги у Константинополі

Реферат на тему:

Хрещення княгині Ольги у Константинополі

Вступ

Хрещення княгині Ольги досить широко,як на X cт. відображене в джерелах.Серед істориків ведуться дискусії:

про час, місце і обставини її хрещення, про причини і цілі поїздки і т.д.

Про цю подію нам відомо з : давньоруських, візантійських та німецьких джерел.Тож розглянемо ці джерела

Повість минулих літ повідомляє:

У РІК 6463 [955]. Вірушіла Ольга в Греки и прібула до Цесарограда . А БУВ тоді цісарем Костянтин, син Леонтів. І, побачив ее, гарну з лиця и вельми тямущу, здівувався цісар розумові ее и розмовляю з нею, сказавши їй: "Гідна ти єси цесарствуваті в городі сьомий з нами". Вона ж, зрозумівші [его річ], Мовила до цісаря: "Я поганінка єсмь. А если ти хочеш мене охрестіті, то охресті мене сам. Если ні - то я не охрещуся". І охрестів ее цісар з патріархом [Полієвктом].

Просвітівшісь ж, радувалась вона душею и тілом. І повчивши ее патріарх про віру [Християнсько], и мовів їй: "Благословенна ти єси в руських князях, бо полюбила ти світло, а тьму облішіш Благословлятімуть тобі сині руськії даже в последнего поколения нащадків твоїх". І давши ВІН їй заповіді про церковний устав, и п молитву, и про піст, и про милостиню, и про додержання тела в чисто А вона, Схили голову, стояла, | слухаючі повчання, вбирала [его], як губка, І, поклонившись патріархові, говорила: "Молитвами твоїмі, владико, хай убережемо буду я од сіті вражої". І Було названо ее в хрещенні ім'ям Олена, як ото й колишня цесарицю, матір великого Костянтина. І благословив ее патріарх, и відпустів ее.

А по схрещенні закликавши ее цісар и сказавши їй: "Я хочу взя тобі за жону". Вона тоді Мовила: "Як ти мене хочеш узяті, до охрестів мене сам и назвавши мене дочкою? Аджея в християнами нема такого закону - ти ж сам знаєш". І сказавши цісар: "Перехитри ти мене єси 2, Ольго". І давши ВІН їй даруй многі - золото, и серебі и паволоки, и починаючи різного, и відпустів ее, назвавши ее дочко своєю.

Вона ж, збіраючісь додому, прийшла до патріарха, благословення просячі для роду [свого], и сказала Йому: "Люди мої

погани и син мій, - хай би уберіг мене бог од усяк зла ". І мовів патріарх:" Чадо вірнеє! Ті в Христа охрестілася єси и в Христа втілілася. І Христос убережемо тобі, як ото уберіг Єноха в найдавніші поколение, потім Ноя в ковчезі, Авраама од Авімелеха, Лота од со-Домлян, Мойсея од фараона, Давида од Саула, трьох отроків3 од [смерти в] печі, Даніїла од звірів, - так и тебе ВІН ізбавіть од ворога и сітей його "4. І благословив ее патріарх, и Пішла вона з миром у землю свою, и прібула до Києва.

Новгородський перший літопис повідомляє:

В лЂта шесть тысещь четыреста шестьдесят третьяго. Иде Олга въ ГрЂки и приде к Царюграду. И бЂ тогда царь именемъ Чемескъ. И прииде Олга ко царю. И видЂвъ ю добру сущу зило лицем и смыслену и удививься царь разуму ея, беседова к неи. И рекъ к неи: «подобна царствовати въ граде семъ с нами». Она же разумевши, рече къ царю: «азъ погана есмъ, да аще мя хощеши, то крести мя самъ». И крести ю царь с патриархом. ПросвЂщена же бывши и радо/л../вашеся душею и тЂломъ. Поучи ю патриархъ о верЂ, рече еи: «благословлена ты в женах рускихъ, яко остави тму, а свЂтъ възлюби; и благословити бо тя имуть сынове рустии последнеи род внукъ твоихъ». И заповЂда еи о церьковнемъ уставе и о молит†и о постЂ и о милостыни и о въздержаньи тЂла чиста. Она же, поклонивши главу, стояше, аки губа напаяемаа, внимающи ученью; и поклонивъшися патриарху, глаголюще: «молитвами схранена буду, владыко, от сЂти неприазнены». И бЂ имя еи наречено въ крещеньии Елена, яко древняя царица мати великого Костянтина. И благослови ю патриархъ и отпусти ю. И по