Середній палеоліт на території Криму

Львівський національний університет імені Івана Франка

                                    Історичний факультет

                 Реферат

                                 на тему:

         «Середній палеоліт на території Криму»

                                       Підготувала студентка групи ІСТ-22:

                                                             Пантелеймін І.І.

                                     Викладач: Онищук Ярослав Іванович

                                            Львів-2020

В епоху середнього палеоліту - мустьє 100 \ 80 - 40 \ 35 тис. років тому - Крим стає одним з найбільш густозаселених районів Східної Європи.  Зараз відомо близько 100 стоянок, більшість яких розташовувалося в скельних навісах внутрішнього пасма Кримських гір.  В епоху мустьє відбуваються перші соціальні зміни, зароджуються родові відносини.  Сімейно-родинні узи об'єднують три - чотири сім'ї, кожна з яких включає чотири - п'ять чоловік.  Люди ведуть більш осілий спосіб життя.  На стоянках зафіксовані стаціонарні вогнища і штучні споруди - своєрідні заслони від вітру.

В епоху мустьє помірно-вологий клімат поступово змінюється на різко-континентальний, що є наслідком вюрмского заледеніння.  Починається висушування і похолодання, змінюється склад промислових тварин.  Тепер неандертальці полюють, головним чином, на мамонта, сайгу, кінь, осла, бізона.  Деякі колективи спеціалізувалися на промислі окремих видів тварин.  Наприклад, при дослідженні стоянки Старосілля були виявлені переважно кістки коня, на стоянці Чокурча - мамонта.

Найкраще вивчено середній палеоліт у Криму, де обстежено близько тисячі печер, гротів, скельних навісів. Лише у 10—12 з них знайдено культурні залишки мустьєрського часу, що свідчать про заселення близько одного процента всіх виявлених у Криму скельних пустот, які могли служити сховищем для людини. Кожне печерне поселення людина займала восени або взимку і, як правило, у закритих вузьких долинах гірських рік, біля виходу на низинні ділянки рельєфу — основні мисливські угіддя.

Площа скельних сховищ-жител, кількість і розміри знайдених тут вогнищ, а також інші дані вказують на те, що в печерних поселеннях одночасно мешкало дві—чотири сім'ї чисельністю шість-сім осіб кожна. Людина використовувала печери протягом десятків і сотень років. Є підстави вважати, що в мустьєрську епоху в Криму одночасно проживало 200—250 чоловік. Густота населення була приблизно такою: одна людина на 60 км2 (враховуючи розміри корисних мисливських угідь). Крим у мустьєрський час мав багато переваг над іншими, північними районами, відрізняючись від них порівняно м'яким кліматом, тривалим вегетативним періодом рослин і сезонним збільшенням кількості копитних тварин, які мігрували сюди з півночі

В епоху мустьє відбуваєтьсяудосконалення вже існували раніше і поява нових, типологічно стійких форм крем'яних знарядь, які відрізнялися багатофункціональністю - використовувалися для різання, стругання, свердління, обробки шкір і дерева.  Так само люди активно використовували кістку, роблячи з неї ретушери і шила.  Типологічні прийоми в техніці обробки кременю стали основою класифікації місцевих археологічних культур: ак-кайскої, Старосільської, кабазійської і Киїк-кобинської.

З епохою середнього палеоліту пов'язані перші свідчення прояви духовно-релігійних поглядів первісних людей.  Наприклад, на стоянці Заскальний-VI, в ямі, було виявлено поховання трьох дітей, один з яких лежав в скорченому положенні на боці - в позі сплячого, що трактується як факт існування у людей віри в загробне життя.