Інженерний захист території. Абразія

Зміст

Вступ        4

Явище абразії.        5

∙        Ситауція в Україні        8

Захист территорії від абразійного влпиву        9

∙        Класифікація споруд.        9

∙        Споруди активного захисту берегів.        10

Висновок        17

Список використаної літератури        18

Вступ

Найбільшого значення набули сьогодні заходи з укріплення берегів. Це стосується насамперед різкого посилення абразії берегів останніми десятиліттями, в зв’язку з підйомом рівня вод Світового океану, зменшенням твердого стоку рік, збільшенням техногенного навантаження на берегову зону.

З абразією пов’язані гравітаційні процеси: зсуви, обвали, осипи, ерозія. Швидкість абразіїнеоднакова на різних ділянках узбережжя, що обумовлено геоморфологічними,  геологічними,  гідрологічними  факторами.  На  узбережжі  Одеськоїобласті із 87 км абразійних берегів близько 50% розмивається із швидкістю до 1,0 м/рік; 2% довжини узбережжя має швидкість розмиву більшніж 1,5 м/рік. Ці ділянки розташовані на південній окраїні с. Фонтанка,на схід від Григор’ївського порту. Ділянки морського узбережжя від мисуБурнас до Будакського лиману мають значну ступінь активності абразійних деформацій. На 16 активних ділянках за 2003 р. відмито 12500 куб м. ́рунтів, при цьому швидкість абразії становила 1,3-2,2 м/рік. Серед акумулятивних берегових форм найбільш загрозливого руйнування зазнаютьділянки пересипів Дністровського і Алібей-Бурнаського лиманів. Найбільш суттєві  розмиви  пересипу  Дністровського  лиману  відбуваються  в  районі дитячого протитуберкульозного санаторію (с. Затока) та на південний захід  від  нього,  швидкість  відступання  берегової  лінії  тут  складає  0,9  —2,3 м/рік.У Миколаївській області абразійними процесами порушено 50 км узбережжя  Чорного  моря  та  правий  схил  Дніпровського  лиману  (близько10 км), з них 60% схилів характеризуються слабкою абразією — менше0,5 м/рік. Найбільш інтенсивно (1,5 м/рік) розмиваються ділянки на схід від м. Очаків. [

Таким чином вивчення методів захисту территорій від абразійного влпиву водойм є однією з нагальних задач вітчизняного інженерного товариства.

Явище абразії.

Абра́зія (лат. abrasio — зіскоблювання) (англ. abrasion) — процес руйнування берегів і знесення гірських порід у береговій зоні водойм хвилями і прибоєм. Виділяють механічну (основну), хімічну та термічну абразію.

Механічна абразія відбувається під дією механічного удару хвиль і ваблених уламків. Хімічна абразія - це руйнування берегів, складених розчинними породами (карбонатами, сульфатами, галоидами). Під дією солей, вуглекислого газу, що містяться в хімічно агресивною морській воді, відбувається розчинення і вилуговування порід.

Термічна абразія має місце в основному в полярних зонах на берегах морів, складених пухкими багаторічномерзлими породами або льодом. Тут берег руйнується не тільки під дією механічної енергії хвиль, але і в результаті того, що температура морської води вище температури мерзлих порід, і останні розморожують, розрихлюються і легше руйнуються. Хімічна та термічна абразія завжди супроводжуються механічною, яка в кінцевому рахунку є основною.

Хвилі моря, вдаряючись в берег, безперервно його підточують, підмивають і, таким чином, згладжують всі виступи і нерівності. Таким чином виробляється більш-менш широка підводна хвилепрбійна тераса.

По мірі того, як море проникає далі вглиб руйнуємої їм суші, зростає ширина цієї тераси і зменшується жива сила хвиль внаслідок тертя об її поверхню. Якщо рівень моря підвищується відносно прилеглого берега, руйнівна робота хвиль проникає далі вглиб материка і ширина абразійної тераси зростає (іноді до 10-20 км). При тривалому підвищенні рівня моря (або опускання суші) море може далеко проникнути вглиб материка (трансгрессіями) або затопить великі площі. Частина суші, яка піддавалася дії морської абразії та знову піднялася над рівнем моря, являє собою слабо похилу в сторону моря абразійну рівнину або абразійну платформу.