Революція гідності
Автор: Елена Цукан • Июнь 19, 2023 • Реферат • 2,267 Слов (10 Страниц) • 196 Просмотры
Революція гідності
Реферат
2022
ЗМІСТ
ВСТУП ....................................................................................................... ……..3
I. Причини та передумови Революції Гідності...................................................5
II. Розвиток подій…………………......................................................................7
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………. ..12
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................. …....14
ВСТУП
Революція гідності залишила глибокий, визначальний і незабутній слід в історії. Її ідеали, надії й рішення разюче змінили нашу ментальність, розпочали і продовжують формувати нашу нову політичну ідентичність. Єврореволюція є пересторогою тим політикам, які не брали до уваги думку людей, вважаючи, що вони ще не скоро позбудуться пост-помаранчевого синдрому та що в усіх суспільних справах перше слово завжди належатиме політикам, а не народу. Процес не завершено: українська нація переживає не менш болючі часи, ми виборюємо свою незалежність, право на існування як самостійної держави, ми стоїмо на захисті демократичних цінностей від тиранії та насильства.
Революція гідності (також Єврореволюція), — національно-патріотичні протестні акції в Україні, передусім проти корупції, свавілля правоохоронних органів та сил спецпризначення, а також на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України. Протести розпочалися 21 листопада 2013 року як реакція на рішення Кабінету Міністрів України про призупинення підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом і значно поширилися після силового розгону демонстрації в Києві вночі 30 листопада. Протести, які з кінця 2013 року відбувалися у формі мітингів, демонстрацій, студентських страйків та силова протидія з боку влади призвели до відкритого силового протистояння.
Одними з головних причин протестів стали надмірна концентрація влади в руках Віктора Януковича та його «сім'ї», небажання народу України миритись із “перетворенням” країни на одну з колоній Росії.
Терміни «Революція гідності» та «Єврореволюція» стосовно означених подій іноді використовуються в тому ж контексті, що й термін «Євромайдан», але мають інше семантичне навантаження: «Євромайдан» здебільшого застосовується в контексті організації, форми та місця проведення протестів на підтримку європейського вибору України.
Революція Гідності — як суспільні та політичні зрушення, викликані зривом підписання Угоди про Європейську інтеграцію.
Також існують розбіжності оцінок дати початку Революції. Політики України, українські ЗМІ вважають початком Революції - 21 листопада 2013 року, коли Урядом Азарова було зірвано підписання угоди про Євроінтеграцію, після чого почали збиратись перші мітингувальники або 30 листопада, день, коли на Євромайдані були побиті студенти. За
кордоном поширена думка, що дату Революції необхідно визначати з ходи протестувальників до Верховної Ради 18 лютого, коли почались масові криваві зіткнення зі значними людськими жертвами.
I.ПРИЧИНИ ТА ПЕРЕДУМОВИ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ
З моменту обрання президентом Віктора Януковича в 2010 році та узурпації ним влади, в Україні постійно зростали протестні настрої. Замість реформ та змін, в країні зберігалася законсервованість системи. Тіньова економіка, зростання корупції та хабарництва, безвідповідальність влади та її авторитарний характер, навмисне знищення армії практично зруйнували потенціал країни. Україна перебувала у стані постійної кризи у всіх сферах життя. Обраний командою Віктора Януковича економічний курс призвів до деградації фінансової системи країни. Помітною ознакою руйнування державної фінансової системи стала практика перманентного збирання податків наперед, вибіркова компенсація податку на додану вартість та часткове блокування розрахунків через державну казначейську службу України. Адміністрація президента В. Януковича та уряд на чолі з М. Азаровим вели активну проросійську зовнішню політику. 21 квітня 2010 року Віктор Янукович підписав із президентом Росії Дмитром Медведєвим так звані Харківські угоди, згідно з якими термін перебування Чорноморського флоту Російської Федерації в Севастополі було подовжено з 2017 року, коли спливав термін його базування, до 2042 року з автоматичним продовженням на 5 років. Термін перебування флоту було збільшено в обмін на здешевлення для України російського газу шляхом застосування знижки у вигляді анулювання митних зборів. Підписання Угод викликало в Україні обурення опозиції та суспільства загалом. Більшість аналітиків розцінили її як таку, що суперечить Конституції України. У результаті ці Угоди жодним чином не розв'язали проблему України з газом, а Росія і надалі провадила в газовій сфері політику ультиматумів.
...