Особливе становище Тайваню на міжнародній арені та його роль у протистоянні США та Китаю

[pic 1][pic 2][pic 3]

Завада Ярина Ігорівна Данчук Галина Дмитрівна

Особливе становище Тайваню на міжнародній арені та його роль у протистоянні США та Китаю

УДК 327.8 (73+513/514)

DOI https://doi.org/10.24195/2414- 9616.2022-5.17

[pic 4]

Завада Ярина Ігорівна доктор філософії,

асистент кафедри політології та міжнародних відносин

Національного університету «Львівська політехніка»

вул. Степана Бандери, 12, Львів, Україна

ORCID: 0000-0001-6094-5397

Данчук Галина Дмитрівна студентка ІV курсу

Національного університету «Львівська політехніка»

вул. Степана Бандери, 12, Львів, Україна

ORCID: 0000-0003-4827-5663

Протистояння між двома глобальними лідерами – США та Китаєм – зростає під впливом кризи у Тайванській протоці. Тайвань (офіційна назва – Республіка Китай) є островом, що де-юре не має визначеного статусу, хоча де-факто є окремою неза- лежною країною. Суперечки щодо приналежності острова тривають уже понад пів століття, проте останнім часом питання щодо статусу Тайваню знову стало вкрай актуальним. І Китай, і США мають свої інтереси у розв’язанні проблеми приналеж- ності Тайваню, що може призвести до дуже потужного військового конфлікту. США прагнуть зберегти незалежність острова, щоб послабити вплив Китаю у цьому регіоні, а Китай навпаки, прагне приєднати острів будь-якою ціною. Враховуючи той факт, що обидві країни мають великий вплив на світову спільноту, потужні збройні сили та ядерний потенціал, а також змагаються за лідерство на міжнародній арені, їх протистояння може бути вкрай небезпечним. Зважаючи на загострення конфлікту внаслідок візиту американки Ненсі Пелосі до Тайваню у 2022 році, ця проблема набу- ває особливої актуальності. Використано такі методи дослідження: індукції, дедук- ції, аналіз, логічний, історичний та системний методи. У роботі досліджено витоки та особливості тайванської проблеми, перспективи розвитку цього конфлікту у найближчому майбутньому та її вплив на систему міжнародних відносин.

Проаналізовано позиції США та Китаю щодо ймовірного проголошення незалеж- ності Тайваню, які однозначно протирічать одна одній. Зважаючи, що Тайвань є про- блемною точкою цих двох глобальних країн, відносини між ними значно погіршилися в останні кілька років, а особливо після візиту Ненсі Пелосі. З’ясовано також пози- цію самого острова щодо ймовірного здобуття незалежності. В результаті дослі- джень з’ясовано ймовірність ескалації конфлікту, включаючи розгортання активних військових дій. Розглянуто заяви ключових американських та китайських посадовців щодо ймовірного ведення активних бойових дій за приналежність острова, а також фактичну можливість Тайваню оборонятися. Також розглянуто останні провокації з боку Китаю, які могли б призвести до ескалації.

Ключові слова: Тайвань, КНР, США, Азійсько-Тихоокеанський регіон, міжнародна безпека.

Вступ. У серпні 2002 року внаслідок візиту спі- кера палати представників США Ненсі Пелосі до Тайваню увага до американсько-китайського про- тистояння щодо цього острова зросла, як ніколи раніше. Суперечки щодо Тайваню тривають уже більше як пів століття, а проблема приналежності Тайваню зачіпає інтереси двох провідних країн світу – США та КНР, а отже не може не привертати увагу світової громадськості.

Мета та завдання полягає у дослідження при- чин та особливостей конфлікту між Тайванем та Китайською Народною Республікою та його ролі у американсько-китайському протистоянні.

Методи дослідження. У роботі використано загальнонаукові та конкретнонаукові методи піз- нання. В основному використано такі методи як історичний; порівняльний; системний. Історичний метод дав змогу прослідкувати зміни в відносинах США, Китаю та Тайваню; системний метод дозво- лив дослідити особливості тайванської проблеми на тлі сучасної геополітичної ситуації; порівняль- ний метод дав змогу порівняти позиції США та Китаю щодо приналежності Тайваню. Окрім того, використано такі методи, як аналіз і синтез, індук- ція та дедукція. Емпіричні методи дозволили дослі- дити особливості відносин Тайваню з Китаєм та США. Зокрема контент-аналіз допоміг опрацювати