Архіви та архівна справа доби Української революції (1917–1920 рр.)

                             Іспит. Музеологія & архівознавство

3. Архіви та архівна справа доби Української революції (1917–1920 рр.).

Архівний розвиток у цей період був неоднозначним через 1 св. Війну , але і присутність укр. Революції  та заходи Центральної Ради щодо збереження архівів, підвищення їх ролі і значення в незалежній державі знай­шло конкретний вияв у створенні восени 1917 р. Бібліотечно-архівного відділу при департаменті мистецтв Генерального се­кретарства справ освітніх Центральної Ради (з січня 1918 р. -Народного міністерства освіти УНР) на чолі з О. Грушевським.  Мета: реєстрація архівів, складання опи­сів відомих архівів, розширення діяльності існуючих архівних комісій і утворення нових, рятування приватних архівів, яким загрожувало знищення. Також повернення українських документів в архівосхо­вищах Росії і повернення їх в Україну. 1917 р. у Петрограді було створено ко­місію, яка почала реєстрацію "предметів та документів історич­ного минулого України в фондах петроградських архівів, музеїв і приватних колекціях"

У березні 1918 р. при Головному управлінні Генерального штабу було засновано Дер­жавний військово-історичний архів  (Жданович) -  військово-історичні архіви.

Найголовніше з тексту: 1. Проект архівної реформи в Українській державі був розроблений під час правління гетьманського уряду П. Скоропадського.

2. Основний зміст реформи полягав у проголошенні державної власності на архівні документи.

3. Проект передбачав створення Національного архіву Української держави та губернських архівів для зберігання документів різних рівнів.

4. Проекти архівної реформи не було реалізовано ні урядом П. Скоропадського, ні Директорії УНР.

5. Під час військових дій уряд Директорії УНР намагався зберегти архівні документи, зосереджуючи увагу на військово-архівній роботі.

6. На етапі еміграції українці утворили військово-історичні архіви за кордоном, зокрема в Польщі.

7. Уряди Центральної Ради, Гетьманату, Директорії намагалися врятувати архівні матеріали, реєструвати архіви в Україні та за кордоном, існувала спроба архівної реформи 1918 р.

4. Архівна справа у козацько-гетьманській Україні XVII–XVIII ст.

•   **Походження та формування архіву:**

   - В історії Державного архіву України відзначено початок у XVII столітті, коли український історик І. Крип'якевич ввів термін "Державний архів України."

   - Період охоплює зародження козацтва, формування Запорозької Січі та виникнення козацького управління.

•  . **Архів під час козацтва:**

   - Реєстро́ве козацтво утримувало свій арсенал та важливі документи в Трахтемирові, що свідчить про наявність військового архіву у XVI столітті.

•  . **Державний архів у гетьманській державі:**

   - Утворення козацько-гетьманської держави Богдана Хмельницького стало ключовим етапом для становлення Державного архіву.

   - Під час гетьманства існувала Генеральна військова канцелярія, яка ведала документами про внутрішнє врядування та зовнішні дипломатичні відносини.

•   **Структурні зміни та втрати документів:**

   - Під час військових походів документи перебували в похідному архіві в гетьманському таборі.

   - Російські послі передавали оригінальні документи до Москви, що спричинило руйнування українського архіву.

•   **Втрати під час переміщень та війн:**

   - Важливі документи були вивезені до Межигірського монастиря під час гетьманства І. Виговського, але з часом документи розпорошувалися та зазнали втрат.

   - Розділ України після Андрусівського перемир'я 1667 року спричинив катастрофічні наслідки для архівів.

•  . **Зміни місцезнаходження та втрати при гетьманах:**

   - Зазначено переміщення архіву до Батурина під час гетьманства Івана Самойловича, а І. Тетеря забрав до Польщі привілеї Запорозького війська.

   - При гетьмані Скоропадському архів перенісено до Глухова, де ставав об'єктом воєнних дій, і зруйновано під час погрому Батурина 1708 року.

• . **Формування Другої Малоросійської колегії:**

   - У 1764 році Катерина II відновила Другу Малоросійську колегію, яка стала найвищим урядом Гетьманщини.

   - Генеральну військову канцелярію було скасовано, а її архів перевезено до будинку Малоросійської колегії.