Історія Японії

Розділ І.

1

Природні умови та ранні поселення.

Міфи

Ідзанагі(він) та Ідзанамі(вона) стояли на небесному мості і захотівши дізнатися чи є життя внизу вони опустили списа в море і краплі, які з нього впали утворили острів. Вони спустилися на нього та одружилися, а їх потомством стали 8 головних островів Японії.

Археологія

Японія прийняла свій нинішній вигляд близько 20 тис. років тому. Сили природи відрізали 4 головні острови і сотні більш менших від Азіатського континенту. На Півдні вони були звязані з Корейським полуостровом а на Півночі із Сибірю, а Японскье море було великим озером.

Перші люди зявилися на острові близько 30 тис. років тому. Прийшли вони скоріш за все по сухопутним мостам, які звязували Японію та Азію.

Кераміка в Японії зявилася близько Х тисячоліття до н.е., що є самою ранньою в світі датою. Японській кераміці притаманно – регіональне різноманіття. Така кераміка називалася дзьомон («мотузний орнамент»), і таку ж назву отримала звязана з нею культура.

Люди періоду Дзьомон були збирателями, мисливцями та риболовами, але приблизно V тисячоліття до н.е. у них зявилися зачатки землоробства. По скелетам людей цього періоду тяжко сказати чи були вони предками сучасних японців або предками тих людей, які здійснили наступний прорив, один із найвеличніших у япон. історії.

Проривом став розвиток складних форм сільського господарства. У звязку з природними умовами Японії вони почали вирощувати рис. Заливне рисоводство зявилося в V столітті до н.е.. У звязку з цим підвищилась плотність населення в одному місці і почали зявлятися перші постійні місця проживання – села. Доказом цього стали не лише серпи та ін. а й кераміка після вивчення якої стало ясно, що рис зявився у східному Китаї, а в Японію прийшло через Північні частини Китаю і Кореї.

І знову кераміка дала назву культурі. Назва їй – яйой. Також в цей період на острова були принесенні знання про обробку металів, ткацтво, нові види обжигу та декорування глиняної утворі.

З часом в Японії почали виробляти інструменти, зброю, дзеркала. Бронзовим мечам, дзеркалам та дотаку (розновид колоколів) відводилась роль символів влади та релігійних атрибутів. Залізо використовувалося для виробки знарядь праці.

Але не дивлячись на успіхи в розвитку, з точки зору цивілізованості японцям було далеко до китайців. У них не було письменності, а значить, майже до IV століття до н.е. вони залишалися первісними людьми. Подробиці їх життя відомі нам з китайських рукописів, які опираються на записки мандрівників. В цих рукописах (ІІІ століття) Японія звалася – землею Ва. (С. 22-23) Це джерело показує, шо Японія була частиною рисівничої та металообробної цивілізазії Східної Азії, але не високорозвиненою. Японцям було ще далеко до того ступіню єдності, яка перетворила Китай в централізовану імперію.