Теоретичнi основи формування продовольчоi безпеки

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ

Анотація. 

У статті уточнено теоретичні основи забезпечення продовольчої безпеки країни в умовах розвитку інтеграційних процесів.  На основі дослідження міжнародних і регіональних аспектів продовольчої безпеки і механізмів її державного регулювання в умовах формування єдиного агропродовольчого ринку виявлені механізми регулювання ефективного і збалансованого розвитку єдиного агропродовольчого ринку України.

Ключові слова: національна безпека, продовольча безпека, стратегія, агропродовольчий ринок, конкурентоспроможність.

Annotation. The relevance of the topic is that ensuring food security is a priority area of state policy, as it covers a wide range of national, economic, social, demographic and environmental factors.

On the basis of the analysis and evaluation of the agri-food market of the Eurasian Economic Union (EEU) in terms of integration, identified problems in the industry and strategic directions of the Common Agricultural Policy, such as import substitution due to the development of domestic production, the yield increase of agricultural producers and the use of the principles of co-operation, ensuring stable prices of agricultural products, thus the development of common agricultural policy and the achievement of food security in the collective for Ukraine.

Keywords: national security, food security, strategy, agri-food market, the competitiveness.

Постановка проблеми і аналіз останніх досліджень. На сучасному етапі розвитку суспільства забезпечення продовольчої безпеки набуває все більшої актуальності, стаючи однією з ключових проблем глобального характеру.  Вирішення цієї проблеми є важливою умовою створення атмосфери стабільності і благополуччя в країні.  Досягти продовольчої безпеки на рівні країни можливо, формуючи її систему з урахуванням специфіки регіонів.

Продовольча безпека країни є невід'ємною частиною її національної безпеки.  Поліпшення забезпечення населення продуктами харчування є важливою соціально-економічною задачею, рішення якої має величезне значення для України.  Актуальність теми полягає в тому, що забезпечення продовольчої безпеки - це пріоритетний напрям державної політики, так як охоплює широкий спектр національних, економічних, соціальних, демографічних і екологічних чинників.

Незважаючи на те, що питанню вивчення продовольчої безпеки і різних аспектів добробуту населення приділено достатньо уваги в економічній науці, доводиться констатувати, що багато питань цієї проблеми досі залишаються дискусійними.

У науковій літературі існує значна кількість визначень економічної сутності продовольчої безпеки, де чітко наголошена її важливість для кожного члена суспільства. Найбільш вдалим вважається визначення, що використовується в міжнародних документах, які декларують, що продовольча безпека – це стан економіки, при якому гарантується забезпечення доступу всіх жителів країни і в будь-який час до продовольства в кількості, необхідній для активного здорового життя.

Продовольча безпека України та її регіонів безпосередньо залежить від стану агропромислового комплексу. Агропромислове виробництво за своїм складом та структурою значно відрізняється від інших міжгалузевих комплексів, передусім тому, що як головний засіб виробництва використовує землю, на якій вирощується сільськогосподарська продукція і сировина для виробничого та невиробничого споживання. Власне, сільськогосподарське виробництво, що базується на використанні сільськогосподарських угідь, є основою розвитку переробних галузей промисловості. Сучасні наукові дослідження розглядають широкий спектр різних підходів щодо формування продовольчої безпеки.

 Розкриттю теоретичних і практичних проблем функціонування продовольчого комплексу присвячені наукові праці П. П. Борщевського [4], В. І. Власова [6],  З.В. Герасимчук [7], Л. В. Дейнеко [9], В. П. Мікловди [14], М. М. Паламарчука [16], П. Т. Саблука [19] та ін. вчених-економістів. Однак ще й досі немає чіткого окреслення засад формування продовольчої безпеки. Ці питання потребують подальших узагальнень і досліджень.

Актуальність теми полягає в тому, що забезпечення продовольчої безпеки – це пріоритетний напрям державної політики, так як охоплює широкий спектр національних, економічних, соціальних, демографічних і екологічних чинників.