Зміна архітектурно-містобудівної ідеології у 50-70 р. ХХст

Міністерство науки і освіти України

Київський національний університет будівництва і архітектури

Кафедра дизайну архітектурного середовища

Реферат

З дисципліни:

«Критика сучасних архітектурних теорій»

На тему:

«Зміна архітектурно-містобудівної ідеології у 50-70 р. ХХст.»

Виконала: ст. гр. ДАС-55

Зайчук М.М.

Перевірив: проф. В.О. Тімохін

Київ – 2019

Зміст

1. Конгреси СІАМ та їх роль у становленні сучасних

архітектурно-містобудівних теорій.

1. Концепція тотальної архітектури та дизайну.

1. Сучасний і контрсучасний рух.

Висновок.

Список використаних джерел.

1. Конгреси СІАМ та їх роль у становленні сучасних

архітектурно-містобудівних теорій.

Формування і членство

Міжнародні конгреси сучасної архітектури (CIAM) були засновані в червні 1928 року в Шато де ла Саррац в Швейцарії групою з 28 європейських архітекторів, організованої Ле Корбюзьє, Елен де Мандра (власник замку) і Сігфрідом Гідіона (Sigfried Giedion) першого генерального секретаря). CIAM був одним з багатьох маніфестах 20-го століття, покликаних просунути справу «архітектури як соціального мистецтва». [2]

Вплив

Починаючи з 1928 року і закінчуючи 1956 роком, Міжнародні конгреси архітекторів СІАМ пройшли 3 етапи свого розвитку.

Перший період (1928 – 1933 рр.) був пов’язаний з активізацією діяльності німецьких архітекторів соціалістичної орієнтації.

На другому етапі (1933 – 1947 рр.) міжнародний архітектурний рух очолили французькі архітектори.

Третій заключний період (1947 – 1956 рр.) привів до складення з себе і передачі повноважень в організації міжнародної діяльності архітекторів від керівництва конгресами, яке здійснювалось видатними майстрами архітектури, до групи молодих архітекторів, які не сприймали старих і прагнули до нових ідей. [1]

Оскільки організація була дуже впливовою, вона не тільки займалася формалізацією архітектурних принципів сучасного руху, а й бачила архітектуру як економічний і політичний інструмент, який можна було б використовувати для поліпшення світу за допомогою проектування будівель і міського планування.

Конгреси CIAM

• 1928 CIAM I, Ля Сарразен, Швейцарія, створення CIAM
• 1929 року, CIAM II, Франкфурт-на-Майні, Німеччина, житлове будівництво для прожиткового мінімуму
• 1930 CIAM III, Брюссель, Бельгія
• 1933 CIAM IV, Афіни, Греція, Афінська хартія 1933 Functional City
• 1937 CIAM V, Париж, Франція, продовж. робіт над Афінської Хартією
• 1947 CIAM VI, Брідгватер, Великобританія, декаду Сучасної Архітектури
• 1949 CIAM VII, Бергамо, Італія, зведення підсумків досягнень
• 1951 CIAM VIII, Ходдесдон, Великобританія, The Urban Core
• 1953 CIAM IX, Екс-ан-Прованс, Франція, Habitat
• 1956, CIAM X, Дубровник, Югославія, Habitat
• 1959 Відтерло, Нідерланди - розпуск організації.

Перший конгрес був присвячений проблемам раціоналізації будівельної індустрії і введенню стандартів проектування і будівництва.

Другий і третій конгреси були присвячені питанням проектування мінімального житла і раціональним засобам забудови.

Третій конгрес завершував перший етап розвитку, який фактично був присвячений створенню нових архітектурних доктрин. [1]

Четвертий Конгрес CIAM, що відбувся в Афінах, проголосив наступний постулат: сонце, зелень і простір є трьома основними елементами містобудування. На четвертому конгресі Ле Корбюзьє запропонував учасникам конгресу текст “Афінської хартії”, розробці якої передував аналіз 34 європейських міст. У “Афінській хартії” були започатковані основні положення універсальної функціоналістської доктрини, які полягали в пропозиціях зведення складного міського організму до взаємодії історичних будівель з чотирма головними функціями, тобто з функціональними зонами міста – з житлом, відпочинком, роботою і транспортом. [1]