Сутнiсть та визначення поняття «підтекст»

 Ірина Раінчук

Науковий керівник: Нечипоренко В.О. , к.філол.н., доцент

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

СУТНІСТЬ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ПІДТЕКСТ»

Термін «підтекст» є часто вживаним у різних науках: мовознавстві, психології, мистецтвознавстві, філософії, політології тощо. Останнім часом ним активно оперують також у сфері літературознавства, а про його надзвичайну функціональність свідчать іномовні аналоги: англійський – implied meaning, німецький – subtext, французький – non-dit, італійський – senso nascocto, польський – podtekst [7, с.330].

У різному обсязі підтекст ставав предметом розгляду багатьох дослідників, таких як І. Арнольд, І. Гальперін, Л. Голякова, К. Долинін, Л. Ісаєва, Л. Кайда, А. Камчатнов, Г. Колшанський, В. Кухаренко, Є. Леліс, А. Матчук, В. Миркін, В. Назарець, Т. Сільман, Д. Урнов та ін. Незважаючи на це, дотепер термін «підтекст» залишається одним з невизначених і неоднозначних, а теорія підтексту знаходиться на етапі свого становлення.

Розглянемо найуживаніші визначення терміна «підтекст», закцентувавши свою увагу на розумінні його сутності.

Насамперед підтекст осмислюють як прихований смисл:

‒ «прихований смисл висловлення, що випливає із співвідношення словесного значення з контекстом і особливо – мовною ситуацією» [4, с.755];

‒ «прихований, неявний смисл висловлювання або тексту» [6, c. 277];

 ‒ «…прихований, неявний смисл, що не збігається з прямим смислом тексту» [5, c. 284];

‒ «прихований внутрішній зміст, висловлювання, пов’язаний зі словесним формулюванням, наявність якого підтверджують жести, міміка, паузи» [3, c. 216].

Також існує інший підхід, згідно з яким підтекст осмислюється в якості інформації:

 ‒ «…імпліцитна інформація, яка існує на рівні глибинної структури тексту, яка експлікується у вигляді прирощення смислу окремих одиниць тексту на рівні поверхневої структури» [1, c. 49];

 ‒ «… естетична інформація, яка не виражена сукупністю значень мовних одиниць, тобто безпосереднім змістом художнього тексту» [7, c. 173].

Розуміння прихованої інформації, на думку І. Р. Гальперіна, відбувається завдяки «здатності одиниць мови породжувати асоціативні та конотативні значення, а також завдяки здатності речень всередині змістово-фактуальної інформаціїї прирощувати смисли» [2, с. 28]. В. С. Виноградов вважає, що розуміння підтексту можливе завдяки «матеріальним мовним індикаторам», які належать до різних мовних рівнів. Імпліцитна інформація виражена у слові, словосполученні або в реченні, уривку.

Важливу роль у сприйнятті підтекстової інформації відіграють фонові знання. В. С. Виноградов, розглядаючи це явище в аспекті перекладознавства, детально описав особливості створення тексту-перекладу з урахуванням зв'язку між фоновими знаннями та сприйняттям імплікатур [1, с. 17]. Однак цей зв'язок має важливе значення під час декодування прихованої інформації не тільки в межах перекладознавства, але й у мас-медійному дискурсі, інтерпретації художніх текстів тощо.

Знання соціально-політичної ситуації в країні і світі, економічних процесів, модних тенденцій, нових технологічних розробок тощо дають змогу реципієнту правильно зрозуміти прихований зміст повідомлення. Якщо він не володіє цією інформацію, то підтекст буде загублений.