Мінімальна фразеологія в перекладних словниках

Чаюк Катерина

студентка 2 курсу філологічного фак-ту

Наук. кер.: к. філ. н., доц. Зубець Н.О.

МІНІМАЛЬНА ФРАЗЕОЛОГІЯ В ПЕРЕКЛАДНИХ СЛОВНИКАХ

Питання перекладу фразеологізмів дуже суттєві не лише для практики, але й для теорії перекладу. Автентичний переклад фразеологізмів викликає значні труднощі, оскільки їм властиві, звичайно, розмовне забарвлення, афористичність, образність, лаконізм. У канві художнього твору такі одиниці є надзвичайно важливими компонентами, адже вони мають особливе стилістичне навантаження: якнайповніше виражають «самобутність мови, її специфічний колорит», «вносять у художнє мовлення струмінь свіжості, надають йому більшої колоритності й естетичної краси, посилюють його пізнавальну вартість, сприяють стислості, пружності опису» [2, с. 5].

Є багато досліджень, у яких українські фразеологізми зіставляються зі стійкими сполученнями слів романських, германських, східних і, звичайно, слов’янських мов (Я.  Баран,  А. Емірова, О. Забуранна, З. Коцюба, О. Левченко,  М.  Шевчук-Черногородова та ін.). Навіть створено тематичну працю «Русско-украинский и украинско-русский фразеологический тематический словарь: Эмоции человека» (1994) Ю. Ф. Прадіда [3].

Метою даної роботи є зіставлення мінімальних одиниць фразеології двох східнослов’янських мов – української та російської – у семантичному, структурно-граматичному й компонентному аспектах для встановлення їх національної специфіки. Фразеологізму, як відомо, властива функція фіксації та накопичення його семантикою суспільно значимого досвіду. А наявність загального російсько-українського фразеологічного фонду дозволяє глибше уявити особливості побуту і започатковані традиції, які об'єднують росіян і українців.

Фактичний матеріал зібраний  на основі «Російсько-українського словника сталих виразів» Виргана І. О., Пилинської  М. М. [1]. Для дослідження ми беремо лише прийменниково-відмінкові конструкції та конструкції з заперечними частками.

Переклад фразеологічних одиниць, зокрема мінімальних ідіом, являє собою одну з найбільш складних і цікавих проблем, що розробляються в рамках сучасної теорії перекладу. Труднощі перекладу МІ, пояснюються складністю їх семантичної структури.

Зіставний аналіз мінімальних фразеологізмів української та російської мов дає можливість окреслити три групи:

1. МІ,  які мають абсолютні фразеологічні відповідники в обох мовах.

Панівна їх більшість торкається внутрішніх і зовнішніх рис людини, обставин її існування, наприклад: на бігу – на бегу, за душею – за душой, до зубів – до зубов, за плечима – за плечами, на брата – на брата, на людях – на людях.

2. МІ з частковими еквівалентами, які при тотожній семантиці мають відмінності у плані вираження. Це можуть бути міжмовні фразеологічні варіанти на зразок  до душі – по душе, до лиця – к лицу, не по роках – не по годам, на смак – по вкусу. У результаті аналізу було помічено, що в еквівалентах-синонімах двох мов може простежуватися часткове розходження в образах:  з часом – с годами,  до душі, до любові – по сердцу, під чоботом – под каблуком. Це пояснюється різними релігійними поглядами, специфічною професійною діяльністю, відмінностями,  пов`язаними з інакшими образами вияву радості.