Дослідження «Суржик: що це і що з цим «дєлати»?»

Дослідження «Суржик: що це і що з цим «дєлати»?»

Пантелеймонова Єлизавета Ігорівна

Вихованиця обласного гуртка Київської обласної Малої академії наук:

«Основи науково-дослідницької діяльності «ОБИРАЮ ПОЛЬСЬКУ»

Керівник: Шамрай Ганна Володимирівна

 Доброго дня, шановні слухачі! Всі ми сьогодні, в цей складний і знаковий рік, з особливим усвідомленням відкрили для себе, НАСКІЛЬКИ МОВА  - НА ЧАСІ і наскільки вона важлива.

Перехід на українську став явищем поширеним, як ніколи раніше масовим. Але є історичні процеси минулого, на які ми ніяк не могли вплинути, тепер маємо те, що маємо.

На сьогодні  найбільшою проблемою є вживання суржику.  На противагу цьому  - використання слів польського походження або архаїчних українських – частково є засобом «очищення» мови і позбавлення від «мовного сміття».

Детально опрацювавши  цю частину дослідження я готова поділитися своїми висновками.

Отже,  у середовищі, де існують кілька мов одночасно, як ми можемо спостерігати у наш час в Україні, це явище – неминуче. І негативним наслідком цього процесу, коли дві мови, одна з яких під тривалим натиском стає пригнобленою мовою колонізованого народу – є всім нам відомий суржик. Це і називається піджинізація.

Велика кількість досліджень присвячена цьому неоднозначному явищу, і йдеться не лише про відомий нам покруч російської та української мов, а й такі:

Трасянка – соціолект на основі білоруської та російської мови;

Joual – змішуванння англійської і французької у провінції Квебек;

Lunfardo – жаргон іспанської мови, сформований під впливом італійської;

Espanglish/ingrespanol – змішування англійської й іспанської мов у прикордонних штатах США.

Погляньте, будь-ласка, на екран і переконайтеся: [слайд 3]

         Звичачно, як і мовознавці, всі ми негативно ставимось до суржику такого, який чуємо в нашому оточенні.

          Проте об’єктивно мовні впливи було б несправедливо називати “добрими” або “поганими”, адже це невпинний процес, у якому можливі абсолютно різні результати. У цілій низці мов за незалежної мовної політики вдалося позбутися суперстатних впливів.

      Наприклад, чеська мова дегерманізувалася.

Сучасна англійська мова – це великою мірою англійсько-французький суржик, що сформувався після норманського завоювання в XI століття.

Романські мови – це переважно суржики латини та місцевих мов. Грецький катаремус переродився в новогрецькій демотик.

Яскравим прикладом є ПІДЖИН-АНГЛІЙСЬКА. Переконатися можете самі [слайд  5] _______________________________________________________________________

Піджин – це спрощена, змішана мова, яка утворюється при мовних контактах між людьми, що не володіють спільною мовою, наприклад під час торгівлі.

Українським піджином є суржик – специфічне змішання російської та української мов. Проте він є результатом трохи іншого різновиду мовних контактів.

Ось яку доступну інформацію ми відшукали [слайд 7,8]:

    За даними статистики, в Україні російською мовою розмовляє близько 36% населення. Але якщо додати тих, хто користується в побуті російською та українською одночасно, то це вже буде 58 %. Додати до цього ще й суржик чи російсько-український діалект, який не визнають за окрему мову.

Мовознавці говорять:

“Суржик – це калічення мови, мовна безпорадність, брак чуття слова, хапання за перший ліпший сурогат з чужої мови.”

І. Дзюба [слайд 9]

«Скалічена мова отупляє людину, зводить її мислення до примітива.”

О. Сербенська

Мовне питання в Україні стоїть настільки гостро, що багато людей поміняли своє ставлення до вживання суржику, чи послуговування російською. Проте існує і альтернативна думка, послухайте хоча б думку Андрія Кузьменка [слайд 11]:

Він говорить про те, що «мова- це є твій внутрішній комфорт». Нам ця думка видалася настільки неочікуваною із уст україномовної людини, що ми вирішили нею з вами обовязково поділитися. І щоб не бути голослівними, маємо відео фрагмент [слайд 12]: