Передумови створення держави Ізраїль

« Утворення держави Ізраїль. Перша арабо-ізраїльська війна 1947-1949рр. («Війна за незалежність»)

« І долю народу Свого, Ізраїля, Я поверну, і побудую міста попустошені,

і осядуть вони, і засадять вони виноградники, й питимуть їхнє вино,

і порозводять садки, і будуть їсти їхній овоч.

Я посаджу їх на їхній землі, і не будуть їх більш виривати з своєї землі,

яку Я їм дав, говорить Господь, Бог твій!»

(Біблія, книга Амоса 9 розділ 14-15 вірші)

Єврейський народ споконвіку відомий своєю довгою, часто трагічною історією, культурною спадщиною та обдарованістю в багатьох галузях суспільного життя. Саме обдарованість євреїв в певних сферах викликала заздрість і ненависть серед жителів тих, чи інших общин, серед яких доводилось жити євреям. Чимало горя випало на долю цього народу. Нерідко ненависть виявлялась лише за расовою ознакою. Євреї не могли отримати гідної освіти, посади, ввічливого ставлення до себе лише через те, що народились не з тим прізвищем або великим носом і чорнявим волоссям. Антисемітизм бере початок ще далеко в Античному світі, серед відомих нам істориків, філософів і видатних письменників – Сенека, запеклий антисеміт, висловлювався: «Звичаї цього злочинного народу (юдеїв) настільки зміцнилися, що широко розповсюджуються у всіх країнах; переможені нав'язали свої закони переможцям». Ймовірно, він мав на увазі події, коли єврейський народ вперше спіткала доля бути розсіяними серед інших народів. Могутнє Юдейське царство почало занепадати ще в кінці 722 р. до н.е., коли столиця Північного Ізраїльського царства- Самарія була розгромлена ассирійцями, а населення 10 з 12 родів було переселено на території Мідії (сучасні території Ірану). Після цього у 586 р. до н.е. вавилоняни завоювали Іудейське царство, зруйнували Єрусалимський храм і увесь цвіт його населення був у Вавилонському полоні. Саме з цих подій і розпочався масовий процес розсіяння юдейського народу. Виникнувши спочатку в Месопотамії та Єгипті, з кінця 1 тис. до н. е. діаспора охопила Північну Африку, Малу Азію, Сирію, Іран, Кавказ, Крим, Західне Середземномор'ї. Після створення Персидської імперії, деяким євреям вдалось відновити свою святиню в Єрусалимі- Другий храм, він вважався культурним центром як в Ізраїлі, так і в широкій діаспорі. Починаючи з 6 року нашої ери, Іудея опинилась під владою Риму. Ця епоха була ознаменована постійними повстаннями єврейського населення. У 66 році вибухнуло повстання проти римлян (Перша Іудейська війна), що закінчилося в 70 році. Велике число євреїв було вигнано з Юдеї, поповнивши єврейські громади в діаспорі. Після жорстокого розгрому останнього повстання євреїв під проводом Бар-Кохби (132-135 рр.) присутності євреїв в Єрусалимі та Юдеї взагалі було покладено край. Тоді з'явився введений римлянами термін «Палестина», який мав стерти пам'ять про єврейську присутність в Землі Ізраїлю раз і назавжди.

Ось так розпочиналась довга, повна крутих поворотів і неоднозначних рішень історія вигнання одного народу, котрий плекав в серці надію і віру одного дня повернутись на славну землю своїх батьків. В залежності від того, на яких територіях осідали єврейські общини, їх спеціалізація незначною мірою відрізнялась і підлаштовувалась під потреби того суспільства, в якому вони жили. Серед них було багато бідняків, мілких торговців, цирульників, чоботарів. Були і заможні євреї, багаті купці. Однак, характерною рисою євреїв у будь-якому куточку світу було те, що вони не забували ні того, ким вони є, ні рідної мови, віри і культури. Саме цей факт згодом мав вирішальне значення для створення держави Ізраїль. Історично склалось так, що єврейська діаспора в Сполучених штатах Америки була надзвичайно сильною і достатньо незалежною,