Суть поняття регіональний розвиток

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Географічний факультет

Кафедра економічної і соціальної географії

ІНДЗ

з дисципліни

«Нові форми регіонального розвиктку»

на тему:

«Суть поняття регіональний розвиток»

Підготувала:

студентка групи ГЕО-43

Задачіна Катерина

Перевірила:

канд. гео. наук

Сосницька Я. С.

Луцьк – 2019

ЗМІСТ

ВСТУП        2

РОЗДІЛ 1. Регіон як ключове поняття у визначенні регіонального розвитку        3

РОЗДІЛ 2. Зміст поняття розвитку регіону        7

РОЗДІЛ 3. Закономірності та принципи регіонального розвитку        11

ВИСНОВОК        13

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ        14

ВСТУП

Упродовж останніх десяти років трансформаційні процеси, що відбуваються у світовій економіці, стрімко змінюють характер взаємовідносин між суб’єктами управління та модифікують їх. У цьому контексті держава як замкнений економічний простір діяльності субнаціональних утворень поступово втрачає сенс, натомість значимість регіонів суттєво зростає. Іншими словами, акценти економічних перетворень з національного рівня зміщуються на регіональний, а отже роль держави в управлінні економікою невпинно скорочується, а перехід від єдиного «управлінського центру» регіонального розвитку до багатоцентристської регіональної політики та дієздатного місцевого самоврядування – неминучий.

У цьому контексті питання дослідження сутності регіонального розвитку, зростання ваги регіонів в умовах нестабільних макроекономічних трендів, а також у силу динамічних змін у соціально-економічному житті країни набувають особливої значимості та потребують додаткових розвідок.

Своєчасність цієї проблематики продиктована необхідністю поглиблення теоретико-методологічних засад дослідження під впливом процесів глобалізації, європейської інтеграції та децентралізації влади.

РОЗДІЛ 1. РЕГІОН ЯК КЛЮЧОВЕ ПОНЯТТЯ У ВИЗНАЧЕННІ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Ключовим поняттям при дослідженні теоретичних підходів до регіонального розвитку є «регіон». Серед фахівців-регіоналістів не існує усталеного бачення щодо розуміння сутності цього поняття. Слід зазначити, що методологічні підходи до визначення сутності поняття «регіон» та проблем регіонального розвитку не є сталими, а еволюціонують у процесі змін економічної реальності: від класичних теорій (де регіон – це нагромадження природних ресурсів, населення, засобів виробництва тощо) до сучасних теорій (де регіон – це багатофункціональна система з інноваційним вектором розвитку).

У сучасній економічній науці найбільшого поширення набули чотири парадигми регіону [3; 4]:

• регіон-квазідержава (середовище, у якому формуються конкурентні переваги економічних суб’єктів),
• регіон-квазікорпорація (квазікорпорація, яка конкурує з іншими регіонами-квазікорпораціями за збереження та залучення трудових ресурсів, залучення інвестицій, створення нових і збереження діючих підприємств тощо),
• регіон як інституційна одиниця (економіка регіону розглядається з позиції її потенційних можливостей і враховує базові поняття інституціоналізму: інститути, ринок, організації),
• регіон-соціум (стійка соціальноекономічна сукупність людей, об’єднана соціальним, культурним, політичним, економічним, екологічним простором).

Іншими словами, будучи суб’єктом економічних відносин, а не тільки носієм природних, людських, економічних ресурсів, у сучасній регіоналістиці регіон розглядається як поліфункціональна та багатоаспектна система. Регіони поділяють на території для досягнення певної мети та для вирішення конкретних завдань. В основі економічного виділення регіонів може лежати територіальний поділ праці, завдання адміністративного управління чи необхідність вирішення специфічних проблем соціальноекономічного розвитку територій.