Категорiйно-понятiйний апарат з безпеки життэдiяльностi

ТЕМА 1. КАТЕГОРІЙНО-ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 

2. 1.1 Безпека життєдіяльності як категорія
3. Безпека життєдіяльності – багатогранний об'єкт розуміння і сприйняття дійсності, потребує інтеграції різних стратегій, сфер, аспектів, форм і рівнів пізнання. Складові цієї галузі – різноманітні науки про безпеку, які мають світоглядно-професійний характер. Це: гуманітарні науки (філософія, теологія, лінгвістика); природничі (фізика, хімія, біологія, математика); інженерні (опір матеріалів, електроніка, інженерна справа,); науки про людину (медицина, психологія, ергономіка, педагогіка); науки про суспільство (соціологія, економіка, право). Гуманітарні, природничі, інженерні, науки про людину та суспільство є своєрідним корінням генеалогічного дерева знань у сфері безпеки життєдіяльності. Кроною цього дерева є охорона праці, гігієна праці, пожежна безпека, охорона праці в галузі, цивільний захист, безпека життєдіяльності. Безпека життєдіяльності («життя» і «діяльність») – наука про комфортну й безпечну взаємодію людини з середовищем, в якому вона перебуває.

Життя – одна з форм існування матерії, яку відрізняє здатність до росту, розмноження, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища, наявність обміну речовин і реакції на подразнення. Життя – вища форма існування матерії порівняно з іншими (фізичною, хімічною, енергетичною), особлива форма руху матерії зі специфічним обміном речовин, саморозвитком, самовідновленням, системним управлінням, фізичною і функціональною дискретністю живих істот та їх суспільних конгломератів. Життя – послідовний, упорядкований обмін речовин і енергії, невід'ємною властивістю якого є активність.

Діяльність – специфічна форма людської активності, необхідна умова існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні в інтересах людини навколишнього середовища. Людська активність має особливість, що відрізняє її від активності решти живих організмів та істот, яка полягає в тому, що людина не тільки пристосовується до навколишнього середовища, а й трансформує його для задоволення власних потреб, активно взаємодіє з ним, завдяки чому і досягає свідомо поставленої мети, що виникла внаслідок прояву певної потреби. Людина відчуває на собі вплив законів природного світу. Діяльність людини поєднує її біологічну, соціальну та духовно-культурну сутності. Життєдіяльність – властивість людини не просто діяти в життєвому середовищі, яке її оточує, а процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства загалом в єдності їхніх життєвих потреб і можливостей.

Небезпека – негативна властивість живої та неживої матерії, що здатна спричиняти шкоду матерії: людям, природному середовищу, матеріальним цінностям; це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення чи пошкодження. Для складних технічних систем, для людини, суспільства ризик, як категорія має велику кількість індивідуальних ознак і характеристик, математично точно визначити його складно, а інколи неможливо, тоді ризик оцінюють завдяки експертній оцінці.

Безпека – збалансований за експертною оцінкою стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо. Визначення безпеки як «стан будь-якого об'єкта, за якого йому не загрожує небезпека» не може задовольнити, оскільки таке розуміння безпеки вказує на відсутність джерела небезпеки, тобто воно може характеризувати якусь ідеальну ситуацію, в якій безпека виступає як бажана, але недосяжна мета. Безпеку краще визначити як стан діяльності, при якому з певною ймовірністю виключено прояв небезпек або відсутня надзвичайна небезпека. Безпека людини – невід'ємна складова характеристика стратегічного напряму людства, що визначений ООН як «сталий людський розвиток», який веде не тільки до економічного, а й до соціального, культурного, духовного зростання, що сприяє гуманізації менталітету громадян і збагаченню позитивного загальнолюдського досвіду.