Формалiзацiя моделi заграз енергетичноi безпеки

Секційний напрямок конференції: Інформаційна безпека

Жуйкова К.В.

магістр,

Навчально-науковий інститут інформаційної безпеки НА СБУ

Науковий керівник: Гулак Г.М.

кандидат технічних наук, доцент,

професор кафедри безпеки інформаційних та комунікаційних систем

Державний університет телекомунікацій

ФОРМАЛІЗАЦІЯ МОДЕЛІ ЗАГРОЗ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ

У сучасних умовах компанії паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) працюють у середовищі, що швидко змінюється під впливом багатьох глоба-льних факторів. Розвиток енергетики має суттєвий вплив на стан економіки та рівень життя населення, від її стану залежить продуктивність всього господарського механізму, тому питання енергетичної безпеки (ЕБ) вкрай важливі для України. Проблеми ЕБ стають останнім часом все більш актуальними, про що свідчить перегляд енергетичної стратегії розвитку США, Євросоюзу, Японії та ряду інших країн. Протягом минулих років Україна, виходячи з досвіду передових країн світу, робить певні кроки в напрямку розбудови системи забезпечення ЕБ не тільки завдяки диверсифікації сфери енергетики, пошуку та впровадженню альтернативних джерел енергії, підвищенню енергоефективності тощо, ай шляхом впровадження в цю галузь сучасних комп’ютеризованих технологій, що в свою чергу потребує адекватних заходів із забезпечення кібербезпеки та боротьби з кіберзлочинністю та кібертероризмом.

Питання ЕБ, ефективного здійснення державної енергетичної політики, як основного інструменту забезпечення ЕБ, широко висвітлюються у наукових виданнях, вітчизняних та зарубіжних засобах масової інформації. Разом з тим, залишаються недостатньо дослідженими чимало проблем, пов’язаних із загрозами ЕБ, забезпеченням кібербезпеки підприємств ПЕК у русі національної безпеки української держави. Таким чином, на сьогодні існує об’єктивна потреба ґрунтовного і глибокого дослідження питань формалізації моделі загроз ЕБ та загроз кібербезпеки ПЕК України, аналізу кращих світових практик забезпечення кібербезпеки в енергетичній сфері, зокрема тих, що визначені міжнародними та національними стандартами з даної тематики.

В науковій літературі зустрічаються різні трактування визначення «енергетична безпека». Так як основу будь-якої безпеки складають інтереси, загрози і захист, відповідно ЕБ базується на енергетичних інтересах, загрозах для енергетики і захисті енергетичної галузі. Енергетичний інтерес ЕБ передбачає «досягнення стану технічно надійного, стабільного, економічно ефективного та екологічно безпечного забезпечення енергетичними ресурсами економіки і соціальної сфери держави» [1]. Загрозами для енергетики загального характеру можуть бути: внутрішньо-економічні, соціально-політичні, техногенні, природні, зовнішньоекономічні та зовнішньополітичні загрози [2]. Загрози, характерні для України, визначені в Стратегії національної безпеки України [3].

Нормативно-правову базу в сфері забезпечення кібербезпеки та боротьби з кіберзлочинністю становлять Конвенція Ради Європи про кіберзлочинність [4], ратифікована Законом України від 07.09.2005 року № 2824-ІV [5], а також відповідні закони України та Укази Президента України, присвячені цій проблемі, положення Кримінального кодексу України, окремі постанови Кабінету Міністрів та рішення РНБО України. Незважаючи на те, що питання інформаційної безпеки, енергетичної безпеки, кібербезпеки прописані в певних нормативно-правових документах України, існує певний вакуум, деякі вимоги та норми взагалі нормативно не закріплені та не описані.

Національний галузевий стандарт «North American Electric Reliability Corporation critical infrastructure protection» (NERC CIP). NERC CIP являє собою набір вимог,