Диференційна діагностика нефротичного, нефритичного та ізольованого сечового синдрому

Диференційна діагностика нефротичного, нефритичного та ізольованого сечового синдрому

Нефритичний синдром: характеризується виникненням артеріальної гіпертензії, зниженням діурезу і помірними набряками. Загальний аналіз сечі показує протеїнурію ≤3,5 г/добу і активний осад сечі (вилужені та різні за формою еритроцити, зернисті і еритроцитарні циліндри).

Гострий нефритичний синдром, званий також постінфекційним, відрізняється різким виникненням характерних симптомів – протеїнурії, гематурії, підвищеного артеріального тиску та набряклості. Хронічний нефритичний синдром - млявий, з помірним проявом вищезгаданих ознак. Досить рідкісна підгостра форма запалення, що зустрічається у кількох відсотках випадків, відрізняється стрімкістю розвитку з важким ураженням клубочків, здатним за кілька місяців призвести до ниркової недостатності.

У переважній більшості випадків основним фактором, що запускає процес розвитку нефритичного синдрому, є якийсь різновид нефриту, найчастіше стрептококовий. Будь-яка форма цього запалення, навіть гостра, починається поступово, спочатку без видимих ​​ознак. Але у разі приєднання різних факторів, що провокують, його розвиток різко прискорюється. До подібних моментів, що провокують, відносять:

1.вірусні та бактеріальні інфекції;

2. різні різновиди гломерулонефриту;

3. первинні захворювання нирок;

4.аутоімунні системні захворювання;

5.змішані причини.

Симптоми

Як правило, прояви нефритичного синдрому стають помітними через 7-15 днів з моменту виникнення ознак інфекції, що викликала його - стрептококової (найчастіше у випадку гломерулонефриту) або будь-якої іншої. Симптоми цього запалення поділяють на класичні та неспецифічні.

До класичних проявів відносять:

1. Поява крові у сечі (гематурія) абсолютно у всіх випадках.

2.Утворення набряків обличчя та ніг у другій половині дня (у 85-90% пацієнтів).

3. Значне перевищення вмісту крові в сечі (макрогематурія), що надає їй відтінки від рожевого до темно-червоного (спостерігається більш ніж у чверті випадків).

4.Розвиток артеріальної гіпертензії з подальшим прогресуванням лівошлуночкової гострої недостатності, що призводить до набряку легень та почастішання пульсу (переважна більшість випадків).

5.Наявність олігоанурії та супутнього їй відчуття спраги (приблизно у половини пацієнтів).

6.Прогресуюча гіпокомплементемія (приблизно у 80% випадків).

Неспецифічними ознаками є:

1.Болі в попереку та/або животі.

2. Нудота та блювання.

3. Зниження працездатності.

4.Збільшення маси тіла.

5.Головні болі на тлі загального нездужання.

6. Поява симптомів імпетиго та скарлатини, а також інфекційних захворювань