Цифровізація економіки

Пандемія COVID-19 внесла дуже багато змін соціальне та економічне життя всіх країн, змусивши переглянути ставлення до дистанційної роботи, соціальних контактів та ряду інших чинників, що супроводжували повсякденне життя. Умови COVID-реальності змусили прискорити цифрову трансформацію економіки, яка була елементом державної політики ще до початку пандемії, але впроваджувалась повільно та поступово. Пандемія змусила більшість сервісів перевести на цифрові платформи, надати можливість дистанційно подавати звіти, отримувати довідки, реєструватись в державних органах та службах, отримувати освітні, медичні та інші послуги через засоби електронних комунікацій.

Політика цифрової трансформації спрямована на збільшення можливостей дистанційного доступу до інформаційних ресурсів, а також уніфікації засобів ідентифікації та аутентифікації користувачів для отримання послуги чи використання персональних даних. В 2020 році було активізовано розробку та вдосконалення державного сервісу Дія, який поєднав в собі функції ряду сервісних центрів, ЦНАПів та інших органів, які надавали різноманітні послуги через безпосередні контакти з клієнтом. Також було сформовано та синхронізовано ряд державних реєстрів, які за унікальним ідентифікатором – індивідуальним обліковим податковим номером платника податків – дають змогу отримати довідку про місце реєстрації, медичні послуги, сертифікат вакцинації, страхування авто чи будь-яку іншу довідку на онові даних, що містяться в офіційних реєстрах державних органів.

Світовий досвід показує, що для боротьби з поширенням пандемії COVID-2019 ефективною є стратегія суворих обмежень, яка потребує мінімізації соціальних контактів. Частково така стратегія була застосована і в Україні, вона передбачає введення повної блокади, тобто закриття або перехід на дистанційну роботу всіх підприємств і установ, діяльність яких не є критичною для забезпечення безперервності діяльності країни, роботи лише супермаркетів, аптек, стратегічних підприємств. Підтримуючі заходи включають обмеження пересування населення, самоізоляцію контактних осіб, повне скорочення соціальних контактів. Такі дії спрямовані виключно на запобігання поширенню коронавірусу, вони позитивно впливають на здоров’я людини, але вони катастрофічні для економіки: різке падіння ВВП, зростання безробіття, збалансування багатьох галузей на межі банкрутства тощо загострюють кризу та затримують макроекономічне відновлення балансу. Поки що ця стратегія вважається найефективнішою у зниженні поширення коронавірусу. Такі радикальні заходи в певний час застосовувалися урядами