Модульна робота з “Міжнародні економічні відносини”

Модульна робота

з дисципліни: “Міжнародні економічні відносини” 

студентки 2 курсу 3 групи 

ОП: “Міжнародний бізнес” 

1. Продемонструйте вплив міжнародної міграції робочої сили на платіжний баланс конкретної країни (України).

У сучасній епосі глобалізації світової економіки суттєво активізувалася міжнародна міграція робочої сили, яка відіграє значну роль у розвитку суспільства та істотно впливає на перспективи подальшого економічного, культурного і соціального розвитку країни. Внаслідок цього значну динаміку зросту також зазнають і обсяги грошових переказів мігрантів на Батьківщину.

Зважаючи на те, що темпи зростання обсягів переказів значно перевищують відповідні показники збільшення кількості мігрантів, у системі міграційних процесів останнім часом акценти дедалі більше змінюються з проблеми трудової міграції на проблему грошових переказів. Через це все більше вчених та аналітиків з різних країн зосереджують на цьому увагу, адже для більшості країн, що розвиваються і переважно є давачами робочої сили, міжнародна трудова міграція має подвійний економічний ефект.

Згідно з оновленими даними Національного банку України за 2021 р. [1] приватні перекази в Україну, язі пов'язані з тимчасовою або постійною міграцією населення, значно зросли. Минулого року в Україну надійшло 15,026 млрд доларів, що на 3,046 млрд, або 25,4% більше, ніж на рік раніше.

З цієї суми чиста оплата праці становила 10,481 млрд дол., а приватні трансферти — 4,545 млрд доларів. Витрати мігрантів у країні перебування сягнули 3,671 млрд дол., а налоги — 826 млн дол. З загальної суми переказів 6,89 млрд дол. надійшло через неформальні канали, що на 50,7% більше, ніж у 2020 р.

Рекордна сума - 15 млрд. доларів надходжень. Це 7,5% українського ВВП за минулий рік. До речі, численні дослідження свідчать, що зростання обсягів міграційного капіталу сприяє збільшенню валового внутрішнього продукту в країнах-реципієнтах переказів. Зокрема, для країн, які розвиваються, зростання обсягів міграційного капіталу на 1% зумовлює збільшення ВВП на 0,14% [2].

У 2021 році, за даними Інституту демографії та соціальних досліджень, кількість трудових мігрантів з України становить 2,5-3 млн [3]. Як, видно, із соціальних опитувань, люди не відмовляються від ідеї виїхати за кордон. Ми вважаємося лідерами у Європі за кількістю працездатного населення, що трудиться за кордоном

Станом на 2021 рік, найбільше виїзджали на заробітки до Польщі, Чехії, Іспанії, Італії, Португалії, Німеччини, Фінляндії, Британії та Швеція.

Очевидно відбулося відновлення трудової міграції, оскільки спочатку було багато обмежень, багато людей повернулося, а ще багато короткострокових мігрантів не змогли виїхати, хоча планували поїздку. Є така загальносвітова закономірність, що в кризові періоди мігранти обмежують власне споживання в країні-реципієнті, щоб більше грошей вислати своїм родичам, яким ще важче, ніж їм. Ці два фактори наклалися один на одного ( й під час війни вже в 2022 році, й під час пандемії у 2020-2021 рр.). Збільшення надходжень свідчить про збільшення кількості мігрантів.

        Економісти України вважають позитивним ефект перерахувань від трудових мігрантів, оскільки валюта, яку надсилають, підтримує платіжний баланс. Це дає можливість українському ВВП зростати більшими темпами, що в подальшому впливає на зростання зарплат та утримання показників безробіття. Проте є й певні недоліки від міжнародної міграції робочої сили: гроші не йдуть на підтримку внутрішнього виробництва, ними оплачується імпорт, торгівля та сфера послуг, проте на розвиток виробництва ці гроші ніяк не впливають.

Було б набагато краще, якби українці не покидали рідні домівки, а працювали в Україні. Як каже економічний експерт Growford Institute Віктор Скаршевський: « Додана вартість створюється поза українською економікою, і ті $15 млрд надходжень від гастарбайтерів (з нім. гість-робітник) могли б перетворитися на додаткові $70-80 млрд ВВП, якби українські громадяни працювали не за кордоном, а в Україні, створюючи тут додану вартість» [2].

Ще одним важливим питанням є освіта та втрата кваліфікації. Стабільно з України виїжджає молоде покоління людей, яке переважно має вищу або професійно-технічну освіту. Працюючи там не за спеціалізацією або на малокваліфікованій роботі, звісно вони втрачають рівень професійної підготовки, не використавши на максимум свій потенціал, який могли б використати, наприклад, в Україні. На жаль, політика нашої держави вже протягом 30 років підтримує міграцію населення: політика оподаткування, низькі зарплати, пенсії, високі комунальні тарифи - це все, що змушує людей їхати в інші країни.