Методи діагностування ринкової влади

    Київський національний  університет імені Тараса Шевченка

Економічний факультет

    Кафедра обліку і аудиту

РЕФЕРАТ 

на тему: «Методи діагностування ринкової влади»

з дисципліни

Мікроекономіка

Виконала студентка 1 курсу

спеціальності «Облік і аудит»

Тарасенко Наталія Володимирівна          

Перевірила асистент, канд., екон., наук Колоша В.В.

Оцінка__________

      Київ-2021

Зміст

Вступ        3

Поняття ринку та конкуренції. Виникнення ринкової (монопольної) влади        4

Методи діагностування ринкової влади        9

Кількість фірм        9

Розподіл ринкових часток, індекс концентрації        10

Індекс Херфіндаля-Хіршмана        11

Індекс Лернера        12

Індекс Бейна        14

Коефіцієнт Папандреу        15

Застосування індексів та коефіцієнтів діагностування рівня ринкової (монопольної) влади з метою регулювання в реальному житті        17

Застосування у світі        17

Застосування в Україні        19

Висновки        20

Список використаної літератури        21

Вступ

Мета роботи: на основі набутих знань дослідити поняття «конкуренція», «монополія» та процес виникнення поняття ринкова влади. Визначити методи діагностування ринкової влади та показати їх застосування на практиці.

Об’єкт досліджень: конкуренція, монополія, ринкова (монопольна) влада, оціночні показники рівня монопольної влади .

Предмет досліджень: аналіз методів діагностування ринкової влади та визначення негативних наслідків ринкової влади

Методи досліджень: аналіз, опис, формалізація, узагальнення,  ідеалізація, пошук.

Основні завдання:

• на основі понять «конкуренція» та «монополія» визначити сутність ринкової влади;
•  визначити з якою метою проводиться діагностика ринкової влади та дослідити різноманітні методи діагностування;
• знайти та навести приклади застосування методів діагностування ринкової влади у світі;
• знайти та навести  приклади застосування методів діагностування ринкової влади в Україні.

Актуальність досліджень

Упродовж ХХ ст. процес монополізації набув значних масштабів і монопольні утворення стали основою господарського життя у більшості розвинених країнах світу. Монополія, як економічний процес має результатами своєї діяльності певні наслідки, але реальність на сьогодні така, що негативні, на жаль, переважають над позитивними. По-перше,  при монопольній організації ринків має місце алокативна неефективність, яка досягається тоді, коли ціна товару відповідає граничним витратам на його виробництво. По-друге, з метою підтримки монопольної влади та збільшення прибутків монополія зазнає невиробничих витрат на пошук і примноження ренти (витрат на надлишкову диференціацію продукції, утримання надлишкових потужностей, рекламу, підкуп державних чиновників, судові витрати, тощо). По-третє,  поведінка монополіста спричиняє виникнення соціальних втрат. По-четверте, монополіст нерідко зловживає своїм становищем на ринку, порушуючи правові, економічні, етичні норми і правила поведінки на ринку, завдаючи шкоди своїм контрагентам та споживачам. По-п’яте, за діяльності монополій  спостерігається тенденція до стримування НТП. По-шосте, монополія може спричинити негативні зовнішні ефекти не тільки в економічній, але й у політичній та правовій сферах суспільства.  Тому з метою регулювання рівня ринкової влади, постійно проводиться його моніторинг, за допомогою різних методів, які будуть розглянуті в даній роботі[2].