Великобританія в системі світогосподарських зв'язків. Наслідки виходу Великобританії з ЄС. Емпіричне і теоретичне обгрунтування

Тема 7:

«Великобританія в системі світогосподарських зв'язків. Наслідки виходу Великобританії з ЄС. Емпіричне і теоретичне обгрунтування»

Велика Британія (Сполучене Королівство) - країна з сильно інтернаціоналізованою економікою та великими міжнародними зв'язками по всьому світі. За розмірами ВВП вона посідає п'яте місце (після США, Японії, Німеччини, Франції). Таку ж позицію вона має й за обсягом промислового виробництва. Лондон є одним з найбільших фінансових центрів, він посідає перше місце за числом діючих в ньому іноземних банків. Тут знаходиться третя в світі за обсягом операцій фондова біржа (після Нью-Йорку й Токіо). Лондон представляє собою великий валютний центр, через нього здійснюється третина валютних операцій, та найбільший в світі обсяг страхових операцій, також він контролює значну частку світового біржового ринку метала, нафти та деяких інших стратегічних товарів[1].

Характерною особливістю британської зовнішньої торгівлі є те, що її експорт  товарів і послуг складає понад 32% ВВП, імпорт дещо перевищує 33%. В її експорті переважає продукція хімічної, електротехнічної  та аерокосмічної продукції, а також нафта. Високою є частка експорту у виробництві тракторів, зброї, текстильного та гірничого обладнання. В імпорті основну частину складають машини й обладнання.

На Великобританію припадає близько 5% всієї світової торгівлі. Порівняно з країнами Євросоюзу (крім малих країн Європи) її показники є найвищими (32% ВВП експорт і імпорт – 33%): наприклад, у Німеччині - 30% ВВП, Франції - 27%, Італії - 4%. В останні десятиліття повністю змінилася існуюча протягом століть історична залежність торгівлі Великобританії з країнами, що розвиваються (частка торгівлі в країни, що розвиваються зменшилася з 37% у 1955 р. до 11% в 2013 р.); зменшилися (за об'ємом) і торговельні зв'язки з формальними домініонами Великобританії - Австралією, Новою Зеландією і Канадою - на користь торгівлі з США, Японією, Китаєм і особливо з країнами - членами ЄС (близько 60% всієї британської торгівлі припадає на країни Євросоюзу).

Сполучене Королівство посідає друге місце після США за обсягом зарубіжних інвестицій. Частка британських транснаціональних корпорацій в зарубіжних прямих інвестиціях в 2,5 рази перевищує частку країни в світовій торгівлі. Протягом XX ст. відбувалося переміщення капіталовкладень Великобританії з колоній і країн, що розвиваються, до індустріально розвинутих країн. Понад 60% британських капіталовкладень пішло в країни ЄС. В структурі інвестицій основна маса припадає на обробну промисловість (понад дві третини) і на нафтову промисловість (20%). Великі обсяги вивезеного капіталу вкладаються в банківську й страхову справу[2].

Сьогодні Великобританія - це розвинена країна, проте були часи коли британська економіка була однією з найслабших у Західній Європі і саме тоді вона приєдналась до Європейського союзу в 1973 році. Членство в Європейському Союзі було спірним питанням для Британії з моменту її приєднання до Європейської економічної спільноти, тому повної інтеграції і не було до 2016 року: у країні була залишена своя валюта і вона відмовилась від зони євро. Одними з передумов референдуму у 2016 р. була незгода та панічне побоювання населення Великої Британії щодо політики біженців в ЄC.

У червні 2016 року в Британії був проведений референдум на якому розглядалось питання: «Чи має Великобританія залишитися членом Європейського союзу або вона повинна залишити Європейський союз?». В результаті цього голосування було виявлено, що 51.9% за вихід з ЄС та 48.1% схильні до невиходу з ЄС, при явці 72.2%. Такий результат скᴏлихнув не лише самих британців, а й ᴏтримав світᴏвий резᴏнанс. Брекзит1 не лише пᴏставив пᴏлітиків у глухий кут, адже зараз вперше ініційᴏванᴏ прᴏцедуру вихᴏду з ЄС, щᴏ неминуче ставить цілий ряд питань екᴏнᴏмічнᴏгᴏ, пᴏлітичнᴏгᴏ та юридичнᴏгᴏ характеру. Окрім тᴏгᴏ, непᴏкᴏїть сам факт Брекзиту, тᴏбтᴏ факт тᴏгᴏ, щᴏ існує країна, кᴏтра дᴏбрᴏвільнᴏ відмᴏвилася від членства в ЄС при тᴏму щᴏ всім відᴏмᴏ, щᴏ умᴏви членства є дᴏсить жᴏрсткими та більшість країн Єврᴏпи, кᴏтрі пᴏки не мають членства, дᴏкладають чималᴏ зусиль, щᴏб дані умᴏви викᴏнати. Саме після пᴏдій червня 2016 рᴏку набирає все більшᴏї пᴏпулярнᴏсті думка, щᴏ, мᴏжливᴏ, Єврᴏпейський Сᴏюз не є «лᴏкальним єврᴏпейським раєм на землі», а кількість єврᴏскептиків невпиннᴏ зрᴏстає.