Проблеми розвитку пiдприэмництва в Украiнi

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

      Підприємництво є головною складовою ринкового господарства та ключовим елементом конкурентного механізму. Розвиток підприємництва – це матеріальна основа подолання економічної кризи та вирішення соціально-економічних проблем і суперечностей, притаманних не тільки перехідній економіці, а й кожній зрілій врівноваженій економічній системі.

     Становлення та розвиток підприємництва повинно бути одною із основних стратегічних задач державної політики нашої країни, враховуючи, що саме підприємництво забезпечує економіці гнучкість, можливість швидкої структурної перебудови національного господарства, зростання науково-технічного прогресу, мобілізацію ресурсів населення, зменшує число безробітних тощо, що визначає актуальність обраної теми.

     Підприємництво розглядається науковцями економічному і юридичному аспектах. З економічної точки зору, це певний вид господарювання, де основним суб’єктом є підприємець, який раціонально комбінує фактори виробництва, на інноваційній основі та на власний ризик організовує та управляє виробництвом з метою прибутку. А з юридичної – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку [1, с. 42].

     Підприємництво є динамічною системою, що перманентно розвивається, потребуючи державної підтримки. Для економіки будь–якої країни важливим завданням є розвиток підприємництва, бо – це сектор ринкової економіки, який забезпечує насиченість ринку товарами та послугами, сприяє здоровій конкуренції [2].

В Україні існує багато проблем, що заважають гармонійному розвитку підприємництва. По-перше,  це труднощі при створенні підприємства, як правові, так і організаційні, які супроводжують підприємця від моменту реєстрації свого бізнесу до початку діяльності або припиненні цієї діяльності. По-друге, це відсутність реальної підтримки підприємницького сектору з боку держави (відсутність консультативних центрів, програм розвитку тощо). По-третє, це обмежені фінансові можливості, які проявляються в недоступності кредитних ресурсів для започаткування підприємства, його відновлення чи модернізації, недосконалій системі зв’язків з міжнародними фінансовими організаціями по залученню інвестицій, а також відсутність приватних благодійних фондів, союзів та асоціацій, які могли б інвестувати підприємства.

     Крім основних проблем, можна виділити ще такі:

• Несприятлива ситуація з реалізацією товарів та послуг;  
• Слабко розвинена інфраструктура малого підприємництва;
• Несприятлива податкова політика, а саме нарахування на заробітну плату. Через високі нарахування підприємці приховують реальні доходи, тим самим підтримуючи тіньову економіку;
• Територіальні диспропорції: велика кількість підприємств розташована переважно довкола промислових центрів, а у більш віддалених районах вони майже відсутні;  
• Відсутність навичок сучасного фахового менеджменту, адже не кожен підприємець має достатню кількість економічних знань для правильної організації власного бізнесу;
• Недосконалість механізму навчання, підготовки і перепідготовки кадрів;
• Обмеженість інформаційного та консультаційного забезпечення;
• Складність використання системи бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності [3].  

     Це все негативно впливає на розвиток підприємництва в Україні, тому важливими  і невідкладними пріоритетними завданнями уряду для вирішення цих проблем є:

• Створення системи фінансової підтримки, тобто допомога держави формувати стартовий капітал для відкриття підприємства. а також в подальшому забезпечувати сприятливі умови для його функціонування. Це сприятиме позитивній динаміці, оскільки відбудеться збільшення кількості діючих суб’єктів підприємництва.
• Упорядкування системи залучення позик для того, щоб фінансування стало доступнішим [4].  

Дієва система мікрокредитування,що існує в розвинутих країнах світу, допоможе підприємству забезпечити своєчасне поповнення активів бізнесу, безперервність його здійснення, підвищить його ефективність, дозволить вчасно реалізувати модернізацію обладнання, стандартизацію продукції, тобто вирішити низку стратегічних питань.