Франчайзинг - iнновацiйна форма розвитку пiдприэмництва в Украiнi

ФРАНЧАЙЗИНГ –  ІННОВАЦІЙНА ФОРМА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

9. Міжнародні економічні відносини

Мазуренко Ю. О., Вінницький торговельно - економічний інститут Київського торговельно - економічного університету, товарознавство та комерційна логістика, ТКЛ – 41д

Якимович К. О., Вінницький торговельно - економічний інститут Київського торговельно - економічного університету, товарознавство та комерційна логістика, ТКЛ – 41д

Ткачук О. М., Вінницький торговельно - економічний інститут Київського торговельно - економічного університету, профессор кафедри економіки та міжнародних відносин, д.е .н., профессор.

В Україні, на відміну від інших країн світу, управління підприємством в системі франчайзингу не є популярним методом здійснення підприємницької діяльності, проте останнім часом дедалі частіше використовується. Тому, на сьогоднішній день, є актуальним дослідження основних аспектів формування та розвитку франчайзингу як інноваційного інструменту впливу на ефективну та конкурентоспроможну діяльність підприємств в цілому та в туристичній сфері зокрема[5].

На сьогодні вивченням теорії франчайзингу займаються такі іноземні науковці, як Дельтей Ж., Котлер Ф., Ламбен Ж., Мендельсон М. Серед вітчизняних вчених, що досліджували проблематику формування та розвитку франчайзингу, варто відзначити: Ковальчук Н., Бойчук І., Виноградська А., Денисюк В., Кузьмін О., Макашев М. та ін. Але дослідження питань впровадження франчайзингу в Україні надалі залишається відкритим і потребують подальшого розвитку [2].

Згідно проекту Закону України «Про франчайзинг» від 08.11.2001 р. франчайзинг - підприємницька діяльність, за якою на договірній основі одна сторона (правоволоділець) зобов'язується передати іншій стороні (користувачеві) за винагороду на визначений строк або без такого комплекс виключних прав на використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, послуг, технологічного процесу і (або) спеціалізованого обладнання, ноу-хау, комерційної інформації, що охороняється законом, а також інших передбачених договором об'єктів виключних прав. Крім того наведені наступні поняття:

1) правоволоділець (франчайзер) - суб'єкт підприємницької діяльності (юридична або фізична особа), власник комплексу виключних прав;

2) користувач (франчайзі) - суб'єкт підприємницької діяльності (юридична або фізична особа), який одержує у право володільця на визначених умовах комплекс виключних прав для провадження підприємницької діяльності [3].

Франчайзинговий ринок надає великі переваги для економіки України. Він може стати початком для розвитку дрібних і спільних підприємств, які займатимуться інноваційною діяльністю. Крім того, доцільним є розвиток франчайзингу у сфері послуг, пов'язаних з обстеженням технологічного обладнання на виробництві, вибором найбільш раціонального методу його заміни, особливо модернізації; суспільно необхідна галузь охорони здоров'я, передусім надання допомоги у зонах екологічних катастроф та при роботі у екстремальних і шкідливих умовах. Тому так важливо зосередитися на прискоренні розвитку франчайзингу.

Розвиток франчайзингу в Україні значно гальмується наступними проблемами:

1. Фінансово-кредитного характеру (складність процедури кредитування малих підприємств).
2. Незахищеність українських франчайзі у франчайзинговій співпраці з іноземними представниками.
3. Брак знань у підприємців щодо можливостей такого способу ведення бізнесу, як франчайзинг.
4. Значне обмеження розвитку малого бізнесу податковими нормами, внаслідок чого підприємці змушені шукати "обхідні шляхи" у здійсненні паушального платежу та роялті.
5. Недосконалість нормативно-законодавчої бази, стосовно франчайзингових відносин. Таким чином, на даний момент в Україні відсутнє спеціальне законодавство, що регулює функціонування франчайзингової моделі бізнесу, проте франчайзингові відносини набувають все більшої популярності та охоплюють такі сфери бізнесу, як громадське харчування, послуги, будівництво, роздрібна торгівля тощо[1].

Для розв'язання цих проблем слід вжити ряд заходів:

- зміцнити законодавчу базу шляхом прийняття Закону України, в якому передбачити всі юридичні аспекти відносин сторін і розвитку українського франчайзингу, які відповідали б міжнародним вимогам.

- надати доступне кредитування для тих, хто бажає розвивати власну франчайзингову мережу;

 - розробити програми підготовки спеціалістів для здійснення бізнесу у формі франчайзингу шляхом створення навчально-консультаційних центрів з франчайзингу;