Політика золотовалютного резерву Національного Банку України

Політика золотовалютного резерву Національного Банку України

Основною функцією Національного Банку України, визначеною у Конституції, є забезпечення стабільності грошової одиниці України, яка в свою чергу зумовлює об'єктивну потребу в наявності золотовалютних резервів та управління ними. Основою для виконання цієї функції є грошово-кредитна політика. Для досягнення багаточисельних цілей грошово-кредитної політики НБУ може використовувати, як окремий інструмент, золотовалютні резерви.
        Відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України Золотовалютний резерв – резерви України, відображені у балансі Національного банку України, що об’єднують активи, визнані в світовому співтоваристві як міжнародні і призначені для міжнародних розрахунків. Для забезпечення внутрішньої і зовнішньої стабільності грошової одиниці України НБУ формує золотовалютний резерв, що складається з таких активів: монетарне золото; спеціальні права запозичення; резервна позиція в МВФ; іноземна валюта у вигляді банкнот та монет або кошти на рахунках за кордоном; цінні папери (крім акцій), що оплачуються в іноземній валюті; будь-які інші міжнародно-визнані резервні активи за умови забезпечення їх надійності та ліквідності [1]. Серйозним завданням у золотовалютній політиці є визначення оптимального для поточних економічних умов загального обсягу міжнародних засобів платежу. Непомірне зниження рівня резервів унаслідок дефіциту платіжного балансу може спричинитися до того, що країна не зможе задовольнити свої життєво важливі потреби за допомогою імпорту чи не матиме можливості обслуговувати зовнішні боргові зобов’язання. Якщо зовнішні надходження перевищують видатки це сприяє збільшенню грошової маси, тобто стимулює інфляцію, а також призводить до недоцільного відпливу грошових коштів зі сфери виробництва до грошової сфери[2].
        До 2012 р. у діяльності Національного Банку України спостерігалася чітка тенденція до нарощування обсягів офіційних золотовалютних резервів. Адже, якщо в попередні роки НБУ використовував, переважно, інші інструменти грошово-кредитної політики з метою впливу на обмінний курс гривні, то у 2012 році саме управління золотовалютними резервами було використано як основний інструмент реалізації грошово-кредитної політики, що спричинило витрачення значних обсягів золотовалютних резервів на забезпечення стабільності обмінного курсу гривні[1]. Обсяг золотовалютних резервів із 31 794 млн дол.США скоритився до 24 546 млн дол.США, і в наступні роки відбувалась та ж негативна тенденція, однією із  причин зниження резервів було погашення кредитів МВФ. Національний банк України віддав кредиторам ту складову валютного резерву, яка була раніше позичена. У 2014 році на початку російської агресії золотовалютні резерви Національного банку скоротилися на 63,1%, досягнувши критичного за останніх 10 років значення 7 533 млн дол. США.