Податки на майно, ресурси, капiтал: iхня економiчна суть i фiскальний потенцiал

ПОДАТКИ НА МАЙНО, РЕСУРСИ, КАПІТАЛ: ЇХНЯ ЕКОНОМІЧНА СУТЬ І ФІСКАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Ні для кого не буде новиною, що для того аби досягти високих темпів економічного розвитку та високого рівня життя громадян необхідно зробити правильний вибір економічної моделі до якої входить і податкова система. Податкова система є рушійним важілем у соціально-економічному розвитку країни. Вивчаючи податковий натиск країни можна дослідити стан держави в цілому, її економіку та соціальну розвиненість.

Податкова система це не стійкий механізм, він може змінюватись так часто як того забажає уряд держави. Податки бувають найрізноманітніші, інколи навіть дивні. Так наприклад, у Венеції у 1993 році існував податок на тінь, під нього підпадали навіть парасольки, що загороджували від сонця собою землю; чи податок на ігристе вино у деяких країнах Європи, навіть податок на сонце існував на островах Іспанії.

Тож податки — це встановлені вищим органом законодавчої влади обов'язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету у розмірах і термінах, передбачених законодавством і можуть накладатися на ті речі чи дії, які буде вимагати законодавство. В Україні, наприклад, діє 11 податків та зборів, серед яких 7 загальнодержавних: податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний податок, екологічний податок, рентна плата та мито — та 4 місцевого типу: податок на майно, туристичний збір, збір за місця для паркування транспортних засобів та єдиний податок.

Місцеві податки зазнають суттєвих змін після прийняття у 2015 році закону про Податковий Кодекс України, вони складають основу всіх місцевих бюджетів. До місцевого оподаткування входить податок на майно, що в свою чергу включає податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та податку на землю.

Податок на майно як і всі інші має свої переваги та недоліки. До переваг можна віднести: стимулювання власників ефективніше використовувати свої ділянки, наповнення місцевого бюджету, є передбачуваним для платників, справляються у такий спосіб, що майже повністю запобігає корупції, створюють найбільше стимулів для ефективного використання свого майна. Але не зважаючи на доволі багато позитивних чинників є і доволі суттєві недоліки майнового податку, головним є ризик, адже не зважаючи на кількість доходів від майна, сплатити податок треба. Негативом для місцевого бюджету є регресивність, тобто при однаковому майновому стані розмір податку однаковий, не зважаючи на дохід.

У новій редакції Податкового кодексу України порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, набув ознак, які можуть ідентифікувати його із зарубіжними аналогами. По-перше, розширено базу оподаткування за рахунок внесення до неї загальної площі об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток. По-друге, звужено перелік податкових пільг, що дає змогу збільшити надходження у місцеві бюджети [1]

Податок на майно хоч і виконує важливу роль у формуванні місцевих податків але не становить навіть третини від нього: в 2014 р. – 5,4% доходів місцевих бюджетів, 2015 р. – 13,3%, 2016 р. – 14,7%, 2017 р. – 12,7%, 2018 р. – 11,9%, 2019 р. – 12,6%, що засвідчує невисоку його фіскальну роль. Фіскальна роль місцевих податків і зборів полягає у формуванні фінансових надходжень місцевих бюджетів. . Безперечно, податки на майно є частиною регулювання перерозподілу ВВП в країні, вони впливають як на економічні та соціальні процеси в регіонах, так і на рівень фінансового забезпечення місцевого самоврядування. [2]

Таблиця 1

Питома вага місцевих податків та податку на майно у доходах бюджетів, %

Рік Місцевий бюджет Зведений бюджет

Частка місцевих податків Частка