Місцеві податки i збори: податок на нерухоме майно

МІСЦЕВІ ПОДАТКИ І ЗБОРИ: ПОДАТОК НА НЕРУХОМЕ МАЙНО

Проблема нестачі фінансових ресурсів в органах місцевого самоврядування та нестабільність їхніх дохідних джерел останнім часом набула загальнодержавного значення. Ні для кого не секрет, що найбільш стабільними доходами - є податкові надходження.

Закономiрнiсть функціонування місцевих фінансів полягає у тому, що основним засобом формування доходів місцевих органів влади є місцеві податки i збори. Місцеві податки і збори можна визначити як обов'язковий платіж, що справляється на певній адміністративно територіальній одиниці та сплачується до місцевих бюджетів для виконання остатніми покладених на них функцій.

Місцеві податки і збори встановлюються місцевими органами влади на території місцевих громад, але їх застосування також регулюється Податковим Кодексом України. Перелік місцевих податків і зборів є граничним, тобто місцеві органи влади не мають права вводити збори, які не вказані в Кодексі. Місцеві органи встановлюють тарифи місцевих податків і зборів, але в межах зазначених у Податковому Кодексі України граничних розмірів ставок. Порядок зарахування загальнодержавних та місцевих податків і зборів до казни та їх розподілу регулюється Бюджетним кодексом України.

До місцевих податків з 2015 року належать: податок на майно; єдиний податок; паркувальний збір; туристичний збір. Скасовано місцевий збір: збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності. Слід сказати, що ПКУ значно змінив систему місцевих податків і зборів. Деякі були скасовані, а деякі - додані. З введенням в дію Податкового кодексу зникли давні, добре всім знайомі, податок з реклами та комунальний податок.

З 2015 року законодавець під егідою податку на майно об'єднав такі податки: податок на нерухомість; плата за землю; податок на авто.

Податок на нерухомість в Україні відноситься до числа місцевих податків в Україні. З його повної назви - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - можна зрозуміти, що відноситься до об'єктів оподаткування. Безпосередніми об'єктами виступають квартири, житлові будинки та інша нерухомість. З 2015 року об'єктом оподаткування є будь-яка нерухомість, як житлова, так і нежитлова.

Об'єктами житлової нерухомості виступають: житловий будинок (садового типу і багатоквартирний); прибудова до житлового будинку; квартира; котедж; кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах; садовий будинок дачний будинок.

Об'єкти нежитлового фонду: будівлі готельні; будівлі офісні; будівлі торговельні; гараж; будівлі промислові та склади; будівлі для публічних виступів; господарські будівлі, допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких відносяться сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції; інші будівлі.

Не є об'єктами оподаткування такі об'єкти: об'єкти нерухомості, що належать державі або територіальним громадам, а також знаходяться в їх спільній власності; об'єкти нерухомості в зонах відчуження; дитячі будинки сімейного типу; об'єкти житлової нерухомості, які належать дітям-сиротам, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими батьками; об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються малим і середнім бізнесом, що здійснюють діяльність у МАФах і на ринках; будівлі промисловості; споруди сільськогосподарських товаровиробників; об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

З 2015 року податок на нерухомість зазнав кардинальних змін. Серед головних