Чи може безлад бути ефективним, або метод обмеженого безладу

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

Кафедра економіки та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Реферат

з дисципліни

«Зовнішньоекономічна діяльність підприємства»

на тему «Чи може безлад бути ефективним, або метод обмеженого безладу»

Київ

2021 рік

Зміст

Вступ        4

1. Теорія "хаосу" – методологічна основа формування адаптивних систем управління        5

2. Підхід сучасної науки до вирішення проблем хаосу        8

3. Формування нового підходу до управління        12

Висновки        15

Список використаних джерел        17

Вступ

В умовах сучасного ділового світу, який нерідко виявляється непередбачуваним та неконтрольованим, традиційні механізми "наукового менеджменту" стають непродуктивними. Традиційна управлінська наука все менше відповідає практичним інтересам менеджерів, оскільки фокусує свою увагу на аналізі, передбаченні та управлінні. У разі непостійності довкілля виникає нова наука управління, концентрує свою увагу до хаосі, складності та самоорганізації. Сьогодні вчені створюють методи, за допомогою яких складні системи можуть ефективно справлятися з невизначеністю та швидкими змінами. Це відкриває можливість плідного діалогу між практикою управління та наукою, успішного використання досягнень науки у практиці.

Звісно ж, перші успішні спроби зробити практичні висновки з становища було зроблено у Японії, де почали активно проводити дезінтеграцію великих компаній, спрощувати управлінську ієрархію на фірмах, прискорюючи цьому основі інноваційні процеси і підвищуючи їх ефективність. Це призвело до зниження витрат та посилення позицій японських фірм на світовому ринку.

1. Теорія "хаосу" – методологічна основа формування адаптивних систем управління

Важливим кроком у розвитку методології сучасної науки стало формування «теорії хаосу». Видана в 1987 р. і широко відома на Заході книга Дж. Гліка «Хаос: становлення нової науки» істотно вплинула на розвиток методології як природничих, так і гуманітарних наук, у тому числі на розвиток теорії менеджменту.

Питання вивчення та вирішення проблеми хаосу дуже актуальні і для розвитку економіки, особливо це стосується сучасного стану економіки Росії, країн колишнього СРСР та Східної Європи. Темп, глобальність змін, що відбуваються в економіці та житті суспільства, не знають аналогів у новій історії людства.

Згідно з Дж. Гліком, основним каталізатором теорії хаосу були дослідження вченого метеоролога Е. Лоренса. На початку 60-х років ХХ століття Лоренс розробив програму для комп'ютера, яка копіювала систему погодних умов. Набираючи незліченну кількість разів цифри, які були початковим станом вітру і температури, Лоренс створив в результаті малюнок погоди. На подив, він виявив, що навіть дрібні зміни викликали приголомшливі зміни в картині погоди. Це перший висновок із теорії хаосу. Те, що виявилося вірним для погоди, однаково виявилося вірним для більшості фізичних та економічних систем як макрорівня, так і мікрорівня. [1]