Українські виборці - натовп чи публіка? (у категоріях Г. Тарда)

Українські виборці - натовп чи публіка? (у категоріях Г. Тарда)

Французький соціолог Г. Тард доводив, що натовпом можуть бути як природні, анархічні, аморфні, так і штучні, організовані, дисципліновані (політичні партії, профспілки, церква, армія тощо) об’єднання. Цілком правомірно такий підхід викликає серйозні сумніви. Звичайно, і мітинг, і аудиторія можуть за певних умов перетворитися на натовп, але тоді вони набуватимуть зовсім інших якостей.

Ще одне визначення натовпу  це сукупність індивідів, які утворюють численну аморфну групу, члени якої водночас взаємопов’язані чимось спільним і на певний час постійним інтересом. Людина в натовпі зникає як культурна особистість, стає істотою інстинктивною й імпульсивною, втрачає почуття відповідальності за те, що робить разом з усіма. При цьому люди в натовпі легко піддаються впливові, не завжди сприймають розумних доказів.

Натовп має такі соціально-психологічні ознаки та особливості:  висока контактність, індивіди перебувають на близькій відстані, внаслідок чого вторгаються в персональні просторові зони;  підвищена групова навіюваність, знижена ефективність дії механізмів контрнавіюваності (опору впливу навіювання);  емоційна збудливість, підвищене хвилювання людей та емоційне сприймання дійсності;  пригнічене відчуття відповідальності за власні вчинки і дії;  у натовпі людина здатна на акти насильства, жорстокості, вандалізму, до яких за інших умов не вдалася б;  порівняння всіх  зведення людей до одного рівня психічних проявів та поведінки, наслідком чого є однорідність натовпу;  за інтелектом натовп значно нижчий, ніж індивіди, що його утворюють.