Стратегія сталого розвитку: вимоги сьогодення, досвід України

Копцюх Наталія Петрівна

спеціаліст відділу організаційної роботи, інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату

Долинської районної державної адміністрації

77504 Івано-Франківська обл.

м.Долина

проспект Незалежності, 5

Телефон: (03477) 27027

Електронна адреса: dolyna_rda@i.ua

Забезпечення сталого економічного розвитку  України. Реалізація соціально-економічних реформ в Україні. Детінізація економіки

Зміст

Вступ

1. Стратегія сталого розвитку: вимоги сьогодення, досвід України.
2. Реалізація соціально-економічних реформ в Україні
3. Детінізація економіки.
4. Стратегія розвитку Долинського району. Приклади.

Висновки

Література

Вступ

На початку третього тисячоліття з більшою актуальністю постають питання щодо зрівноваженого розвитку країн світу. Враховуючи особливості сьогодення і тенденції глобалізації для досягнення сталого розвитку будь-якої країни є необхідним комплексний підхід: екологічна безпека, економічна стабільність, соціальне благополуччя. Реалізація Концепції сталого розвитку забезпечується за допомогою цілеспрямованої політики, яка включає державний, регіональний та місцеві рівні вирішення відповідних питань, правові, фінансові та організаційні засоби.

У статті поставлено за мету проаналізувати сталий розвиток України, стан проведення реформ для забезпечення подолання корупції та підвищення якісних показників держави, які відображають рівень розвитку країни та забезпечення добробуту громадян.

Стратегія сталого розвитку: вимоги сьогодення, досвід України

Перехід України на шлях сталого розвитку обумовлений офіційним приєднанням її до Рамкового документу ООН «Порядок денний на ХХІ століття», підписанням нашою державою ряду міжнародних договорів, які зобов’язують уряд вести країну шляхом сталого розвитку. Багато приділяє уваги для сталого розвитку України у відповідності з рішеннями ООН і Світове співтовариство. Особливе місце належить міжнародному проекту «Програма сприяння сталому розвитку в Україні», реалізація якої почалася наприкінці 1994 року за ініціативи Програми розвитку ООН та Агенції США з міжнародного розвитку. Є зрушення у підготовці та затвердженні законодавчо-нормативних актів, які мають перспективний характер. Можна виокремити: Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року», Постанова Верховної Ради України «Про рекомендації парламентських слухань на тему: «Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів», «Стратегія розвитку України у період до 2020 року», Указ Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку "Україна – 2020», нові Бюджетний та Податковий кодекси та проект сталого розвитку України до 2030 року.

Україна стикається з численними викликами – тривалий економічний занепад у багатьох регіонах, конфлікт на Сході, масштабне переміщення населення і пов’язані з цим проблеми, навантаження на бюджет. Постає питання чи дійсно зараз на часі обговорювати Стратегію сталого розвитку для України?  Насправді, на часі. Саме у складні періоди найбільше необхідне чітке планування, щоб впевнено спрямувати країну на шлях сталого розвитку. Виходячи з цих міркувань, ПРООН підтримувало з середини 2016 року підготовку проекту Стратегії сталого розвитку для України до 2030 року. Стратегія слугуватиме дорожньою картою, яка показуватиме, чого українці хочуть досягнути до 2030 року, і допоможе їм відстежувати, якого прогресу було досягнуто у певні проміжки часу по кожній з цілей розвитку. Як зазначено у Стратегії, її метою є «забезпечення високого рівня та якості життя населення України, створення сприятливих умов для діяльності нинішнього та майбутніх поколінь та припинення деградації природних екосистем шляхом впровадження нової моделі економічного зростання, що базується на засадах сталого розвитку». 15 вересня 2017 року Уряд України представив Національну доповідь «Цілі сталого розвитку: Україна», яка визначає базові показники для досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР). У доповіді представлені результати адаптації 17 глобальних ЦСР з уарахуванням специфіки національного розвитку.