Фармацевтична броматологія, історія виникнення та основні задачі

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

Кафедра контролю якості і стандартизації лікарських засобів

Реферат

на тему:

Фармацевтична броматологія,

історія виникнення та основні задачі

                                                                                                      Виконала

                                                                                  Дворнік Юлія Ігорівна

План

1. Вступ
2. Основні визначення і поняття броматології
3. Основні задачі броматології
4. Висновок
5. Список використаної літератури

1.Вступ

Броматологія (грец. broma — їжа + logos — слово) — науково-практичний напрямок у сфері харчування, до компетенції якого належить вивчення продовольчої сировини, харчових продуктів та допоміжних матеріалів, що використовуються для отримання продовольчих товарів; включаючи вивчення взаємозв’язку лікарських речовин з харчовими продуктами.

Броматологія виникла на початку 60-х рр. XX ст. внаслідок зміни харчової системи у розвинених країнах з використанням такої термінології. 

Значення броматології у сучасних умовах глобалізації харчування постійно підвищується, адже вона вирішує одне з найбільш соціальних питань сучасності — забезпечення населення планети якісними та безпечними харчовими продуктами. Броматологія базується на досягненнях фундаментальних наук про харчування та близько взаємодіє в галузі біотехнології, нутриціології, харчової та фармацевтичної хімії, фармакокінетики ліків та ін. Знання основ Б. необхідне спеціалістам з їжі та харчування, фахівцям з технології їх виробництва, гігієни харчування, лікарям, дієтологам, клінічним провізорам, товарознавцям, юристам тощо.

2.Основні визначення і поняття броматології

Броматологія (від грец. broma  — їжа)  — наука про продукти харчування, що вивчає хімічний склад харчових продуктів, їх зміни під впливом різних факторів (хімічних, фізичних, біохімічних); займається контролем якості харчових продуктів, включаю- чи сировину, напівпродукти і супутні матеріали; а  також вивчає взаємозв’язки структури і властивостей харчових речовин з лікарськими засобами, що особливо важливо для провізора.

Харчові продукти  — об’єкти тваринного або рослинного по- ходження, які використовуються в їжу в натуральному або переробленому вигляді як джерело енергії, харчових та смако-ароматичних речовин.

Харчові продукти поділяються на такі групи:

 • продукти масового споживання традиційної технології, при- значені для регулярного використання в харчуванні населення;

• продукти масового споживання зі зміненим хімічним складом (продукти із заданими властивостями), включаючи вітамінізовані, з  низьким вмістом жиру (вміст жиру знижено на  33  % порівняно з традиційними), низькокалорійними (калорійність менше 40 ккал/100 г) та інші;

• лікувальні (дієтичні) продукти — харчові продукти зі зміненим хімічним складом та фізичними властивостями, спеціально створені для використання в лікувальному, а також у профілактичному харчуванні (для окремого контингенту або професійних груп населення) та рекомендовані для цієї мети органами охорони здоров’я, зокрема продукти з підвищеним вмістом білків та інших харчових речовин, харчових волокон, продукти з вибірково зменшеним вмістом харчових речовин, у тому числі сахарози, білка, холестерину, натрію та ін.;

• продукти дитячого харчування  — спеціально створені для харчування здорових і хворих дітей до 3-річного віку;

• харчові продукти спеціального призначення для окремих груп населення (спецконтингент, контингент працюючих в  екстремаль- них умовах тощо).

Основні компоненти їжі

З їжею надходять всі хімічні елементи, необхідні організму, та енергія для його життєдіяльності. До складу харчових продуктів входять такі важливі «будівельні матеріали», як білки і амінокислоти; у них містяться електроліти, мікроелементи і вітаміни, що визначають хімічні перетворення в організмі.