Фармакотерапія захворювань органів дихання на прикладі бронхіальної астми

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупіка

КАФЕДРА ПРОМИСЛОВОЇ, КЛІНІЧНОЇ ФАРМАЦІЇ ТА КЛІНІЧНОЇ ФАРМАКОЛОГІЇ

Реферат на тему: «Фармакотерапія захворювань органів дихання на прикладі бронхіальної астми.»

Провізора-інтерна

                                                                        Бальчук Марини Володимирівни

Київ 2021

ЗМІСТ

1. Вступ. Визначення та епідеміологія бронхіальної астми..3
2. Класифікація бронхіальної астми………………...……….5
3. Клініка та діагностика бронхіальної астми……………….7
4. Лікування бронхіальної астми…………………………….9
5. Алерген-специфічна імунотерапія бронхіальної астми..18
6. Висновок ...............................………..................................19
7. Список використаної літератури…………..……………..20

1.ВСТУП.ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕПІДЕМІОЛОГІЯ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ

Проведені протягом останніх років епідеміологічні дослідження в Європі та інших регіонах світу показують, що відбувається постійне і досить стрімке прогресування поширеності алергічних захворювань. Близько третини населення земної кулі страждають на алергічні захворювання, зокрема на бронхіальну астму хворіє близько 334 млн людей, що складає приблизно 5% жителів, поширеність серед дітей і молодих дорослих ще вища (14,0 і 8,6% відповідно) (The Global Asthma Report 2014).

Бронхіальна астма (БА) - це самостійне хронічне захворювання, обов'язковим патогенетичним механізмом якого є хронічний запальний процес і пов'язана з ним гіперреактивність бронхів, зумовлені специфічними імунологічними (сенсибілізація та алергія) чи неспецифічними механізмами, а основними клінічними проявами є свистяче дихання, ядуха, відчуття стискання у грудях і кашель. Ці клінічні симптоми зазвичай пов’язані з поширеною, але варіабельною бронхообструкцією, яка є зворотною спонтанно або під впливом терапії. Бронхіальна астма і сьогодні асоційована з ризиком інвалідизації та смертності. Згідно даних ВООЗ, серед 15 мільйонів пацієнтів, що є інвалідами, 1 % складають хворі на бронхіальну астму. Значне погіршення якості життя хворих, зниження їх суспільної активності, великий відсоток інвалідизації та можливість смертельного результату викликають стурбованість не тільки лікарів, а й суспільства в цілому.

 Водночас правильно організовані епідеміологічні дослідження дозволяють вивчити формування захворювання шляхом дослідження поширеності, аналізу розподілу по території, а також еволюції бронхіальної астми в залежності від віку, часу, форми і важкості, виявити фактори, що сприяють прогресуванню патологічного процесу та інвалідизації, оцінити ефективність профілактичних заходів. Найбільш інформативними та достовірними є уніфіковані методики, що відповідають вимогам повного епідемічного дослідження з використанням стандартних, добре розроблених анкет. У 1985 році була розроблена методика ISAAC ( International Study of Asthma and Allergies in Childhood), яка дозволила не лише провести широкомасштабні дослідження та їх порівняльний аналіз між різними регіонами і країнами, але й організувати вивчення динаміки показників у часовому аспекті. Дослідження, проведені за цією методикою й опубліковані в матеріалах конгресу Європейської Асоціації алергологів та клінічних імунологів, свідчать про велику поширеність бронхіальної астми серед дітей. Цифри коливаються від 5 до 22%. Найбільша поширеність реєструється в Ірландії (15,7%), Швейцарії (17,5%), Сінгапурі (22%) й Австралії (19%). Для вивчення поширення алергічних захворювань у дорослих використовується опитувальник "European Community Respiratory Health Survey". Існують значні відмінності епідеміологічних показників щодо бронхіальної астми в залежності від фактору географічного розташування та урбанізації. Доведено, що діти в урбанізованих регіонах хворіють на астму частіше. Встановлені гендерні відмінності, які показують, що хлопчики хворіють у два рази частіше, ніж дівчатка, однак до досягнення підліткового віку ця різниця стирається. Актуальність проблеми бронхіальної астми зумовлена не лише її поширеністю. На щастя, сьогодні смертність від цієї недуги вже не є такою високою, як кілька десятиліть тому. Але, як і раніше, бронхіальна астма продовжує бути частою причиною втрати працездатності, пропуску шкільних занять і значним економічним тягарем. В Україні, на жаль, оцінити реальну поширеність бронхіальної астми і динаміку цього показника на сьогодні дуже важко, оскільки масштабні епідеміологічні дослідження з вивчення поширеності даного захворювання в нашій країні не проводилися вже багато років. За даними офіційної статистики на 2015 рік, частота бронхіальної астми серед дорослого і дитячого населення склала близько 0,5%. Такі показники щонайменше в 10 разів нижчі, ніж у середньому в світі, що може свідчити про відсутність коректного діагнозу у великої кількості пацієнтів. Бронхіальна астма є найчастішою причиною розвитку інвалідності у дітей з хронічними неспецифічними захворюваннями легенів, а у дорослих поступається сумнівною першістю тільки хронічному обструктивному захворюванню легень. Приблизно десять відсотків хворих на бронхіальну астму в різних регіонах України стають інвалідами з дитинства. Ці діти потребують особливої уваги не тільки лікарів і медичних працівників, а й суспільства в цілому.