Ефективності роботизованих механоскладальних виробництв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи: Сучасний світовий стан автоматизованих підприємств неможливий без використання таких універсальних засобів автоматизації, як промислові роботи (ПР). За даними IFR - всесвітньо федерації робототехніки щорічний їх випуск так впровадження невпинно зростає.

На сучасному етапі розвитку автоматизованих виробництв очевидними є такі характерні їх риси як гнучкість та економічність, високий рівень автоматизації виробничих процесів та мінімум споживання енергії та сировини. Найбільш поширеними є дрібносерійний та серійний типи виробництв з невеликими обсягами серій випуску продукції, але з досить великою їх номенклатурою, що накладає певні вимоги до основних одиниць технологічного обладнання (наприклад, металорізальні верстати (МРВ), до допоміжних одиниць технологічного обладнання (наприклад, пристосування типу “призма”) тощо.

Базування об’єктів маніпулювання (ОМ) в формі тіл обертання при механосладанні виконується з широким використанням пристосувань типу “призма”.

      Призма – верстатне пристосування, яке призначене для встановлення та закріплення на металорізальних верстатах деталей циліндричної форми, а також для розмічальних робіт і проведення перевірочних та контрольних операцій.

      Напівпризма (термін, що використовується в даній роботі) – це верстатне пристосування, яке утворене шляхом  симетричного розрізу вздовж поздовжнього пазу основного елементу по ширині пристосування типу “призма”, і яке призначене для базування в ньому  деталей циліндричної форми типу вал, що мають різні діаметральні та осьові розміри.

Одним із сучасних напрямів розвитку роботизованих механоскладальних технологій (РМСТ) є їх реалізація з так званим упорядкованим технологічним середовищем. При цьому необхідно гарантовано отримати горизонтальну вісь ОМ, що базується в пристосуванні. Для циліндричних ОМ типу вал одними з таких пристосувань є призми. Їх очевидним недоліком є обмеженість застосування при базуванні в них ОМ типу вал в зв’язку з неможливістю їх швидкого переналагодження при базуванні в них ОМ з різними діаметральними ступенями. Це суттєво впливає на принципову можливість та на час можливого переналагодження таких пристосувань при базуванні в них інших ОМ з іншими осьовими розмірами діаметрів.

Вказане визначає актуальність любих досліджень., що стосуються підвищення гнучкості та автоматизованого переналагодження таких пристосувань.

Тому метою даної роботи є підвищення ефективності роботизованих механоскладальних виробництв (РМСВ) за рахунок розробки нового виду пристосувань типу “рухома напівпризма (РНП)” як результат модернізації базового пристосування типу ”рухома призма (РП)”, що дозволяє підвищити гнучкість та рівень автоматизації процесу переналагодження при використанні таких пристосувань в РМСВ.

Основні завдання, які необхідно вирішити для досягнення заданої мети, є наступними:

1. Обґрунтовати доцільність використання переналагоджуваного пристосування типу “рухома напівпризма”.

2.        Розробити схему кінематичну переналагоджуваного пристосування типу РНП.

3.        Розширити дослідження, що пов’язують кут призми, що серійно випускаються, з геометричними параметрами ОМ, що базуються в розробленому пристосуванні типу РНП.

4.        Розробити схему структурну пристосування типу РНП та реалізувати її конструктивно.

5.        Розробити стратегію процесу переналагодження в залежності від конструктивних особливостей ОМ.

Об’єкт дослідження – пристосування типу ’’призма’’.

Предмет дослідження – конструктивно-технологічна складова пристосування типу РНП.

            Практична цінність роботи полягає в тому, що конструктивна  та технологічна реалізація пристосування типу РНП забезпечує можливість скоротити терміни переналагоджування розробленого пристосування та забезпечує автоматизацію цього процесу для базування в них (розроблених пристосуваннях) ОМ, що мають форму тіл обертання типу вал різного конструктивного виконання.