Аналiз протипожежного захисту iнженерного корпусу ЗАТ "Росава" М. Бiла церква

Вступ.

Підвищення поверховості будинків – один з напрямків сучасного будівництва. Будинки в 10 – 16 поверхів стали вже звичайними в будівництві. Поступово високі архітектурно – художні вимоги до забудови міст приводять до зведення ще більш високих будинків (25 – 34 поверхи).

Забезпечення високого технічного й архітектурного рівня будівництва, що повинне проходити в умовах зниження кошторисної вартості будівництва, скорочення термінів розробки документації і будівництва будинків, немислимо без пошуку нових об’ємно – планувальних, конструктивних і технологічних рішень, без упровадження нових будівельних виробів і матеріалів. Ці задачі багаторазово ускладнюються при проектуванні і будівництві будинків підвищеної поверховості тому, що їх необхідно тісно повязувати з питаннями пожежної безпеки. А це в свою чергу визначає необхідність використання в ході проектування будинків підвищеної поверховості різних ефективних, економічних і надійних рішень, способів і засобів, спрямованих на запобігання пожеж і забезпечення надійного пожежного захисту.

11-ти поверхова споруда інженерного корпусу ЗАТ  “Росава” відноситься до будівель підвищеної поверховості, тому в порівнянні із звичайними будівлями має підвищену пожежну небезпеку, що обумовлена багатьма специфічними факторами, які необхідно враховувати і брати до уваги при розробці пожежно – профілактичних заходів.

По-перше, це пожежна небезпека, що пов’язана з існуванням самої будівлі: її висотою, довжиною і плануванням поверхів, насиченістю вертикальними комунікаціями, пожежною небезпекою розміщених у будівлі технологічних процесів, наявністю горючих матеріалів у виді конструкцій, обробки, теплоізоляції, меблів, вбудованого устаткування, трубопроводів, електропроводки і т.п.

По-друге, розробка нових проектних рішень будівель підвищеної поверховості і розвиток нових методів будівництва випереджають протипожежне нормування цих будівель. Крім того, при проектуванні не завжди враховуються досягнення науки в області пожежного захисту будівель підвищеної поверховості, що також підвищує їхню пожежну небезпеку.

По-третє, пожежна небезпека іноді збільшується помилками і відхиленнями від протипожежних вимог СНиПів, ДБНів, допущеними в ході проектування будівель підвищеної поверховості. При будівництві будинків підвищеної поверховості нерідко допускаються відхилення від розроблених проектних рішень, що звичайно носять схований характер, і, що особливо небезпечно, вони виявляються тільки в ході гасіння пожежі.

Аналіз експертиз проектів будівель підвищеної поверховості свідчить, що, не дивлячись на багатоплановість порушень протипожежних вимог нормативних документів, що допускаються проектантами, основними характерними помилками є наступні:

 - стіни сходових клітин (перегородки, що встановлені на плитах перекриття або балках) мають межу вогнестійкості меншу, ніж це вимагають норми;

- металеві балки і костури в сходових клітинах не захищені від вогню негорючими матеріалами (штукатуркою) або вогнезахисними фарбами в межах верхніх технічних поверхів;

- протипожежні двері не завжди передбачені там, де це вимагають норми;

- не проектують щільну герметичність всіх отворів в перекриттях, в місцях проходу через них вертикальних комунікацій;

- глибина ніш пожежних кранів не дозволяє утримувати пожежні рукава приєднаними до пожежних кранів;

- проектують вихід з двох і більше сходових клітин в один вестибюль;

- влаштовують на шляхах евакуації розрізні майданчики (сходи менше трьох сходинок);

- двері відкриваються не по ходу евакуації з будівлі; звуження дверима евакуаційної ширини коридорів, сходових кліток, яка вимагається СНиП;

- пожежонебезпечні приміщення підвалу сполучаються з загальними евакуаційними сходовими клітинами;

- клапани димовидалення передбачають на значній відстані від перекриття (нижче верхньої кромки дверних пройомів приміщень);

- не передбачають факельний викид диму із системи димовидалення;

- електромережі протипожежних систем підключають до загальних щитів електроживлення, котрі при пожежі можуть бути знеструмлені;

- електромережі протипожежних систем прокладають в одному каналі з електромережами інших струмоспоживачів, котрі можуть бути джерелами загорання і виводу з ладу (знеструмлення) протипожежних систем;