Який варіант кращий для запуску стартапу: швидкий старт з мінімальною якістю чи довгий старт з максимальною якістю?

Есе на тему «Який варіант кращий для запуску стартапу: швидкий старт з мінімальною якістю чи довгий старт з максимальною якістю?»

Запуск стартапу завжди є дуже хвилюючим процесом для кожного з членів команди, хто хоч трішки брав участь у його розробці. Сама ця діяльність – запуск – залежить від багатьох факторів: команди та її моральної готовності, закінченості розробки унікального продукту/послуги, рівня проінформованості потенційних покупців тощо.

На мою думку, хорошим рішенням буде ініціювати стартап у екстрено швидкі строки, після знаходження інвестування, навіть з мінімально життєздатним продуктом чи послугою. Нехай продукт стартапу буде сфокусований лише на реалізації своїх основних функцій, але він буде корисним та необхідним, а підвищити якість допоможе зворотній зв’язок споживачів, які потім будуть вбачати свою цінність для компанії. Так можна буде швидко і дешево зібрати інформацію про ринок, ніж у випадку багатофункціонального і якіснішого товару, який може не запрацювати через провальну ідею або невірні припущення.

Прикладом швидкого запуску з поганою якістю є Соічіро Хонда, який працював механіком в гаражі, де тюнінгував автомобілі і готував їх до гонок. У 1937 році, заручившись фінансовою підтримкою свого знайомого, Хонда заснував невелику компанію по випуску поршневих кілець для двигунів – Tōkai Seiki. Старт був не надто вдалим, Tōkai Seiki вдалося отримати контракт на поставку поршневих кілець для Toyota, але співпраця не відбулася з-за поганої якості продукції. Після декількох років навчання, у 1941 році Хонда приступив до виробництва поршневих кілець з якістю, прийнятною для Toyota, але після Другої світової війни він продав компанію їм, а на виручені кошти відкрив нове підприємство, яке невдовзі стало найбільшим світовим виробником мотоциклів, а потім і машин.