Статус наукової бібліотеки університету Наукова
Автор: Оля Жмінка • Ноябрь 8, 2022 • Лекция • 12,094 Слов (49 Страниц) • 156 Просмотры
- Статус наукової бібліотеки університету Наукова (науково-технічна) бібліотека є навчальним, науковим, інформаційним та культурно-просвітницьким структурним ІДП епідрозділом університету, що виявляється у її завданнях, функціональних обов’язках, організаційній структурі, формах і методах роботи. У своїй діяльності наукова бібліотека керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про національну програму інформатизації», нормативними актами та документами з бібліотечної справи органів управління вищими навчальними закладами України, Статутом університету, а також цим Положенням. Наукова бібліотека сприяє реалізації державної політики у галузі освіти і культури, дотримуючись принципів гуманізму і демократизму, пріоритету загальнолюдських цінностей і моралі. Водночас університет забезпечує правові, організаційні, фінансові та матеріальні умови, необхідні для функціонування бібліотеки, належне зберігання, використання і гарантоване фінансування і комплектування бібліотечних інформаційних ресурсів, комп’ютеризацію та технічне оснащення бібліотеки: необхідними службовими і виробничими приміщеннями, комп’ютерною технікою і технічними засобами, необхідним обладнанням та устаткуванням. Витрати на утримання бібліотеки передбачаються загальним кошторисом витрат університету за рахунок загального і спеціального фондів. В Україні діють галузеві нормативні, згідно з якими загальне методичне керування бібліотекою здійснює Науково-методична бібліотечна комісія Міністерства освіти і науки України, Західне та львівське методичні об’єднання бібліотек вищих навчальних закладів. 1.2. Завдання наукової бібліотеки університету До кола завдань наукової бібліотеки університету входить: ∙ забезпечення повного, якісного та оперативного бібліотечнобібліографічного та інформаційного обслуговування студентів, аспірантів, професорсько-викладацького складу, наукових працівників, працівників університету та інших категорій користувачів на основі широкого доступу до бібліотечних та інформаційних ресурсів; ∙ формування бібліотечного фонду відповідно до профілю університету та інформаційних потреб усіх категорій користувачів; ∙ сприяння вихованню гармонійної, морально досконалої особистості, свідомої свого громадянського обов’язку, відкритої до інтелектуального, духовного і творчого розвитку; ∙ популяризація та розкриття за допомогою всіх бібліотечноінформаційних засобів змісту загальнолюдських цінностей, історичної, наукової та культурної спадщини, ідеї національного державотворення; ∙ створення електронних баз даних, організація та ведення довідковобібліографічного апарату з використанням як традиційних, так і новітніх носіїв інформації; ∙ розширення номенклатури бібліотечно-інформаційних послуг, удосконалення традиційних і впровадження нових бібліотечних форм і методів роботи на основі нової інформаційної техніки і технологій, комп’ютеризації інформаційно-бібліотечних процесів; ∙ ведення самостійної та спільної з іншими організаціями та установами науково-дослідної, навчальної та організаційно-методичної роботи з питань книгознавства, інформатики, бібліотекознавства та бібліографії; ∙ виховання інформаційної культури користувачів, прищеплення їм навичок роботи з інформаційними ресурсами як на традиційних, так і на електронних носіях; ∙ координація діяльності бібліотеки з структурними підрозділами та громадськими організаціями університету; ∙ співпраця та взаємодія з бібліотеками інших систем та відомств, органами науково-технічної інформації, налагодження прямих зв’язків з бібліотеками інших країн, співробітництво з освітніми добродійними фондами, організаціями, установами. 1.3. Організаційна структура наукової бібліотеки університету Наукові бібліотеки університетів поділяються на групи, за якими визначаються організаційна структура та штати. Структура та штати бібліотеки затверджує ректор університету. Наукові бібліотеки, які належать до першої групи, мають такі структурні підрозділи (на прикладі НТБ Львівської політехніки): Структура і штатний розпис Бібліотеки визначаються на підставі «Типової структури бібліотек вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації» (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 27.09.2012 №1058) і мають забезпечувати повноцінне функціонування Бібліотеки, сучасний рівень інформаційного та бібліотечно-бібліографічного обслуговування користувачів. До структури НТБ входить 11 структурних підрозділів: - дирекція; - науково-методичний відділ; - відділ інформаційних технологій та комп’ютерних технологій; - відділ наукової бібліографії; - відділ комплектування; - відділ наукового опрацювання літератури; - відділ книгозберігання; - відділ художнього літератури та культурно-просвітницької роботи; - відділ абонементів навчальної літератури - відділ піару; - українсько-японський центр. Основні напрями роботи науково-методичного відділу: - організація та здійснення науково-дослідної, науково-методичної та організаційно-управлінської роботи; - участь у формуванні стратегії розвитку бібліотеки; - впровадження сучасної концепції організації та управління бібліотечної справи; - вивчення та впровадження в практику бібліотеки інноваційних технологій та методів роботи; - організація системи підвищення кваліфікації працівників бібліотеки; - аналіз та узагальнення роботи підрозділів бібліотеки; - створення загальнобібліотечних організаційно- інструктивних матеріалів та участь у розробці документів, що регламентують технологічні процеси. Основні напрями роботи відділу інформаційних технологій та комп’ютерних технологій є такі: - супровід автоматичних бібліотечних інформаційних систем (АБІС), впровадження нових модулів АБІС; - адміністрування автоматизованих робочих місць (АРМ) та серверів; - координація діяльності та надання консультативної допомоги відділам бібліотеки з питань інформатизації; - науково-дослідна робота у галузі інформатизації бібліотечної справи. Основні напрями роботи відділу відділ наукової бібліографії є такі: - надання послуг з питань наукометрії; - формування переліку та верифікація наукових та навчально-методичних публікацій науковців Львівської політехніки; - організація та проведення семінарів, індивідуальних та групових консультації з питань інформаційного забезпечення наукової та навчальної діяльності; - укладання та підготовка до випуску бібліографічних покажчиків серії “Біобібліографія вчених Львівської політехніки”; - наповнення Електронного наукового архіву. Основні напрями роботи відділу комплектування є такі: - формування фонду бібліотеки, відповідно до напрямів навчальної та наукової діяльності університету; - облік та реєстрація документів в автоматизованій бібліотечноінформаційній системі та розподіл між структурними підрозділами бібліотеки; - формування обмінного фонду бібліотеки та здійснення міжнародного та вітчизняного книгообміну. Основні напрями роботи відділу наукового опрацювання літератури є такі: - каталогізація документів (нових надходжень та видань з ретроспективної частини фонду) відповідно до міжнародного стандарту опису; - редагування бібліографічних записів електронного каталогу; - організація довідково-бібліографічного апарату бібліотеки; - надання послуг з визначення індексу УДК та авторського знаку. Основні напрями роботи відділу книгозберігання є такі: - організація, збереження загального фонду бібліотеки; - ведення довідково-бібліографічного апарату відділу; вивчення фонду з метою виявлення цінної та рідкісної книги; - пошук та ідентифікація даних про вчених Львівської політехніки та їх наукові доробки у фонді; - бібліотечно-бібліографічне обслуговування користувачів; - організація виставок нових надходжень. Основні напрями роботи відділу художнього літератури та культурнопросвітницької роботи є такі: - організація та здійснення науково-дослідної, науково-методичної та організаційно-управлінської роботи; - участь у формуванні стратегії розвитку бібліотеки; - впровадження сучасної концепції організації та управління бібліотечної справи; - вивчення та впровадження в практику бібліотеки інноваційних технологій та методів роботи; - організація системи підвищення кваліфікації працівників бібліотеки; - аналіз та узагальнення роботи підрозділів бібліотеки; - створення загальнобібліотечних організаційно- інструктивних матеріалів та участь у розробці документів, що регламентують технологічні процеси. Основні напрями роботи відділу абонементів навчальної літератури є такі: - бібліотечне та інформаційно-бібліографічне обслуговування студентів усіх форм навчання та інших категорій користувачів навчальною літературою; - здійснення контролю за термінами повернення літератури і заходів з попередження та ліквідації читацької заборгованості; - організація, збереження та аналіз використання фонду відділу; - організація довідково-бібліографічного апарату на фонд відділу; - організація книжкових виставок нових надходжень; - надання послуг з інформаційного супроводу дослідження. Основні напрями роботи відділу піару є такі: - популяризація діяльності бібліотеки; - промоція науково-освітньої роботи установи; - просування інформаційних ресурсів та послуг бібліотеки в соціальних мережах та на офіційному сайті; - соціокультурна робота; - налагодження зв’язків з громадськістю; - формування позитивного іміджу бібліотеки. Українсько-японський центр при Національному університеті Львівська політехніка” створено з метою вдосконалення системи підготовки філологівяпоністів, створення умов для самостійного вивчення японської мови та літератури з різних галузей японознавства студентами університету та інших вузів України, поглиблення культурного зближення, покращення дружніх взаємовідносин та розвиток співробітництва між Україною та Японією. Основними цілями та завданнями Центру є: - організація та координація заходів, пов’язаних з навчально-методичною роботою викладачів-японістів; - організація лекцій, зустрічей, симпозіумів, конференцій, літніх шкіл та інших заходів, що передбачають збереження і поширення знань про японську культуру серед широкої громадськості; - підвищення рівня знань з японської мови, допомога студентам у самостійному вивченні та вдосконаленні японської мови; - надання можливості користування та консультування, щодо використання літературного фонду Науково-технічної бібліотеки; - здійснення міжнародного співробітництва за узгодженням із Відділом міжнародних зв’язків Львівської політехніки; - налагодження контактів з японськими навчальними закладами з подальшою перспективою взаємообміну студентами; - запрошення провідних спеціалістів чи майстрів традиційних японських мистецтв (в т. ч. японських бойових мистецтв) до м. Львова, з метою проведення семінарів та майстер-класів для зацікавлених осіб; - надання консультацій при плануванні та реалізації різноманітних проектів для працівників НУ “ Львівська політехніка” та зацікавлених осіб; - налагодження зв’язків з Товариством сприяння японсько- українських культурних взаємостосунків, м. Яо, преф. Осака, Японія; - налагодження стосунків з подібними Центрами, котрі вже існують у інших містах України; - налагодження стосунків з японськими фондами та організаціями, що займаються фінансовою допомогою та підтримкою різноманітних проектів за межами Японії; - налагодження стосунків з Посольством Японії в Україні. До кола організаційних аспектів діяльності наукової бібліотеки належить низка вимог, які визначаються галузевими нормативними актами і є обов’язковими до виконання: - забороняється використовувати приміщення бібліотеки для робіт, не передбачених завданнями бібліотеки; - завдання, зміст роботи, взаємозв’язки, права і відповідальність структурних підрозділів бібліотеки визначаються положеннями про них і Правилами користування бібліотекою; - Правила користування бібліотекою розробляються на підставі типового положення і затверджуються ректором (проректором) університету; - річні плани та звіти про роботу бібліотеки, затверджуються ректором (проректором) університету, подаються у встановлені терміни до обласних (зональних) методичних центрів та Наукової бібліотеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка (методичний відділ) - опорної бази Науково-методичної бібліотечної комісії Міністерства освіти і науки; - бібліотечні працівники несуть відповідальність за збереження бібліотечного фонду та майка бібліотеки відповідно до чинного законодавства; - з метою розвитку демократичних основ та колегіальності у вирішенні основних питань, інформування працівників про діяльність і можливості бібліотеки створюються бібліотечна та методична ради, а також ради дирекції і молодих спеціалістів; - працівники бібліотеки повинні мати спеціальну бібліотечну або іншу вищу освіту відповідно до профілю університету. - посадові обов'язки бібліотечного працівника визначається на підставі типових посадових інструкцій, затверджених ректором (проректором) і персональних, затверджених директором. Посадові оклади встановлюються з урахуванням кваліфікаційних вимог, виходячи з чинних схем посадових окладів, передбачених чинним законодавством; - режим роботи бібліотеки встановлюється ректором за поданням директора; - з метою збереження бібліотечних фондів, дотримання санітарногігієнічних корм та вимог з охорони праці працівників бібліотеки раз на місяць проводиться санітарний день. 1.4. Функціональні обов’язки університетської бібліотеки та їх реалізація Ключовим функціональним обов’язком НТБ є інформаційне та бібліотечно-бібліографічне обслуговування користувачів – науковців, викладачів, працівників та студентів університету. З цією метою науковотехнічна бібліотека: - організовує диференційоване (індивідуальне та групове) обслуговування користувачів на абонементах, з читальних залах та інших пунктах видачі літератури; - безкоштовно надає користувачам бібліотеки основні бібліотечні послуги; - реалізує можливості взаємовикористання бібліотечних фондів за допомогою МБА, внутрішнього та міжнародного книгообміну, електронного надання документів; - надає доступ до електронних інформаційних ресурсів - Інтернету, електронного каталогу бібліотеки, допомагає орієнтуватися в них. В умовах стрімкого розвитку інформаційно-комп’ютерних технологій бібліотеки постійно трансформують своє функціональне призначення як інформаційно-комунікаційний центр (рис. 1.1). Рис. 1.1. Інноваційні напрями діяльності бібліотек ЗВО Для реалізації інноваційних видів діяльності сучасні бібліотекарі повинні володіти низкою цифрових навичок: 1) громадянська наука (citizen science): ⎫ інформаційна грамотність (Responsible research & Innovation, RRI) ⎫ івент-менеджмент ⎫ вміння створювати цифровий контент; 2) FAIR (Findable, Accessible, Interoperable, and Reusable)-дані (FAIR data), що об’єднує цифрові вміння та навички із забезпечення наукового контенту бути: ⎫ знайденим (Findable) ⎫ доступним (Accessible) ⎫ взаємопоширюваним (Interoperable) ⎫ придатним до повторного використання (Reusable); 3) метрики і нагороди (metrics & rewards): ⎫ використання інструментарію бібліометрії, вебометрії, альтметрії для оцінювання наукового контенту та його промоції через спеціалізовані соціальні мережі, бібліометричні бази даних; 4) наукове публікування (scholarly publishing ): ⎫ залучення практик відкритого доступу у всіх аспектах оприлюднення результатів наукових досліджень (організація інституційних репозитаріїв, підтримка видань відкритого доступу); 5) цілісність досліджень (research integrity): ⎫ знання та вміння у сфері публікаційної етики та авторського права.
2.1. Компоненти віртуального середовища університетської бібліотеки В умовах інтенсивного розвитку інформаційно-комп’ютерних технологій, повсюдного розповсюдження процесів глобалізації та діджиталізації університетські бібліотеки активно формують власні віртуальні середовища. Відтак, фізична бібліотека сьогодні залишається місцем для зустрічей, простором для навчання, набуття важливих для сьогодення навичок і умінь, для обміну досвідом тощо. Віртуальне середовище університетської бібліотеки – це сукупність спеціалізованих інформаційних ресурсів та прикладних програмних продуктів, що дозволяють реалізувати традиційні та інноваційні види діяльності бібліотеки, репрезентувати власні фонди бібліотеки та надавати доступ до спеціалізованих баз даних наукового та навчального контенту, а також впроваджувати онлайнові сервіси. Компонентами віртуального середовища університетської бібліотеки є такі: ∙ автоматизована бібліотечна інформаційна система; ∙ електронний каталог; ∙ електронний науковий архів (репозитарій); ∙ інформаційна система університету; ∙ офіційний вебсайт; ∙ сторінки у соціальних медіа. Автоматизована бібліотечна інформаційна система (АБІС) - автоматизована інформаційна система, призначена для автоматизації бібліотечних процесів на основі використання сучасних інформаційнокомунікативних технологій, засобів обчислювальної техніки та телекомунікаційних мереж. Функціональні задачі АБІС відображають групи автоматизоваих бібліотечних процесів: ∙ комплектування фондів і книгообмін; ∙ бібліографічна і аналітична обробка документів, ведення електронного каталогу; ∙ обслуговування користувачів (реєстрація замовлень, забезпечення видачі і контролю повернення документів і так далі); ∙ довідково-бібліографічне обслуговування користувачів з можливістю використання баз даних і електронних каталогів своєї бібліотеки, а також інформаційних ресурсів Інтернет; ∙ завдання, пов'язані з міжбібліотечним обміном документів; ∙ автоматизована підготовка бібліографічних видань, ∙ функції управління (облік, контроль, статистика, кадри, бухгалтерія і так далі). Реалізація АБІС здійснюється на основі різноманітних прикладних програмних продуктів, які максимально відповідають потребам конкретної бібліотеки. Найбільш запотребованими програмними продуктами на терена[ України є МАРК-SQL, ІРБІС, ALEPF, УФД/Бібліотека, UNILIB, Koha т. ін. Електронний каталог – це машиночитний бібліотечний каталог, що працює в реальному часі та доступний читачам, що розкривають склад і зміст фонду бібліотеки. Електронний науковий архів (репозитарій) – електронний архів для тривалого зберігання, накопичення та забезпечення довготривалого та надійного відкритого доступу до результатів наукових досліджень, що проводяться в установі. Університетський інституційний репозитарій може містити наукові статті, автореферати дисертацій та дисертації, навчальні матеріали, книжки чи розділи книг, студентські роботи, матеріали конференцій, патенти, зображення, аудіо- та відео-файли, веб-сторінки, комп'ютерні програми, статистичні матеріали, навчальні об'єкти, наукові звіти. Офіційний вебсайт та сторінки бібліотеки у соціальних медіа слугують альтеративними комунікаційними каналами, за допомогою яких здійснються оперативне інформування користувачів, промоція діяльності бібліотеки, популяризація фондів та реалізуються інноваційні форми просвітництва. Інформаційна система університету посідає особливе місце у віртуальному інформаційному середовищі бібліотеки, адже слугує базою для реалізації багатоаспектного інформаційного супроводу наукових досліджень та джерельною базою для інформаційної аналітики та інших інноваційних видів діяльності бібліотеки.
...