Правопорушення у сфері інформаційних технологій

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний університет

ім. Вадима Гетьмана»

Кафедра інформаційних систем в економіці

РЕФЕРАТ

на тему: “Правопорушення у сфері інформаційних технологій”

Роботу виконала

студентка гр. ІК-101

Петренко Анастасія Ігорівна

Роботу перевірив

Тішков Богдан Олександрович

Київ-2017

ЗМІСТ

1. ВСТУП.
2. ГОЛОВНА ЧАСТИНА:

1. Історія розвитку;
2. Інформаційне право;
3. Інформаційне правопорушення;
4. Характеристика інформаційних злочинів;
5. Класифікація інформаційних правопорушень;
6. Юридична ознака;
7. Використання правопорушень у своїх цілях;
8. Попередження правопорушень;

1. ВИСНОВКИ.
2. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА.

1. ВСТУП

На сьогоднішній день важко уявити  наше життя без інформаційних технологій. Вони кардинально змінили наш спосіб життя, для декого навіть можуть стати цілим світом замість реального. В той же час, разом із розвитком інформаційних технологій, коли всі дані вже зберігаються в електронному вигляді, з’явилася проблема як злочини в кіберпросторі.

Найважливіше те, що досить складно знайти винуватця злочину, оскільки, наприклад той самий вірус передається від одного комп’ютера до іншого, і можна вважати що винними є всі.

Особливістю таких видів правопорушень є саме простір, в якому і спостерігаються порушення прав конфіденційності, оскільки саме тут відбувається бурхливий розвиток технологій. І спеціалісти можуть не встигнути розробити захист від нової атаки.

Інтенсивність розвитку, впровадження інформаційних технологій та засобів зв’язку в життєдіяльність суспільства активізувало увагу науковців до різних інформаційних проблем. Особливо актуальним напрямом наукових розвідок є розкриття окремих аспектів інформаційних правопорушень.

Водночас досі на науковому та законодавчому рівні відсутнє уніфіковане визначення поняття «інформаційні правопорушення» і зазвичай використовують синонімічні, такі як: «комп’ютерні правопорушення», «ІТ-правопорушення», «інформаційні делікти», «інформаційні злочини», «комп’ютерні злочини», «правопорушення у сфері інформації» тощо. У порівнянні з іншими видами злочинів, інформаційні правопорушення – досить нове поняття, яке за недостатньою кількістю інформації важко повністю оцінити, аналізувати і як результат – вирішувати.

Не менш однозначно дослідниками визначаються й поняття, сутність, зміст, характерні риси інформаційних правопорушень. Відсутня також у наукових колах і єдність щодо визначення видів інформаційних правопорушень, підходів до віднесення тих чи інших правопорушень до інформаційних. Тому, дослідження теоретичних та практичних проблем інформаційних правопорушень в Україні є актуальним напрямом сучасної юридичної науки.

1. ГОЛОВНА ЧАСТИНА.

1. Історія розвитку

Першим значним кроком на шляху протидії правопорушенням в інформаційній сфері є підписання у 2001 році європейської «Конвенції про кіберзлочинність», спрямованої на поглиблення міжнародної співпраці щодо протидії найбільш тяжким правопорушенням у галузі комп’ютерних систем і мереж або так званим «кібернетичним злочинам». Конвенція в загальній формі визначила основні групи й види таких злочинів, за які національними законодавствами повинна встановлюватися кримінальна відповідальність за:

• Злочини проти конфіденційності, цілісності та доступності комп’ютерних даних та систем;
• Злочини, пов’язані з комп’ютерами;
• Злочини, пов’язані зі змістом інформації;
• Злочини, пов’язані з порушенням авторських та суміжних прав;

До цієї Конвенції приєдналася і Україна, ратифікувавши її у 2005 році. Результатом імплементації положень Конвенції став ХVI розділ Кримінального кодексу України «Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку».

Підписання «Конвенції про кіберзлочинність» стало реакцією міжнародної спільноти на поширення найбільш тяжких правопорушень у сфері комп’ютерних технологій. Вони становлять ту частку інформаційних правопорушень, яку наразі вдалося певною мірою визначити кримінальним правом як окремий вид злочинів.