Особливостi телевiзiйноi аудиторii як обэкта комунiкацii

ОСОБЛИВОСТІ ТЕЛЕВІЗІЙНОЇ АУДИТОРІЇ ЯК ОБ’ЄКТА КОМУНІКАЦІЇ

1. Аудиторія масової комунікації.

З усіх структурних компонентів ЗМІ саме аудиторії присвячено найбільше число досліджень. Це, безумовно, може служити своєрідним свідченням її вельми важливої ролі в процесах масової комунікації. В сучасних умовах в дослідженнях ЗМІ все частіше звучать голоси про необхідність розглядати аудиторію не стільки як об'єкт впливу, скільки як активного учасника суспільного діалогу. Для того щоб цей діалог був дійсно ефективний, необхідно добре знати особливості аудиторії масової комунікації, включаючи і її соціально-психологічні характеристики.

У широкому спектрі людських потреб існує і потреба в інформації. Остання, випливає з соціальної системи як системи інформаційної, в якій взаємодія (співробітництво) протікає в формі інформаційних процесів. Потреба в інформації висловлює в суб'єкті суспільну необхідність в інформаційному забезпеченні практично всіх видів людської діяльності і зумовлює включення особистості в існуючу в суспільстві систему соціальної інформації. Потреба в інформації як би пронизує всі інші людські потреби, обслуговує їх і в той же час носить і самостійний характер, висловлюючи творчу сутність людської свідомості. Адже інформація забезпечує процес мислення, який, «має своєю основною функцією випередження, передбачення, активне ставлення до ззовні даними, що надходять».^[1]

Для будь-якого соціального суб'єкта (особистості, групи, суспільства в цілому) існує необхідність в отриманні інформації.

Характер взаємин аудиторії з джерелами масової інформації пояснюється не обов'язком, а «просто інтересом».

Всі соціально-психологічні дослідження аудиторії ЗМІ свідчать про те, що це досить багатогранний і складний процес, але вони приносять цінні результати. Розвиток нових інформаційних технологій з яскраво вираженою інтерактивністю буде сприяти тому, щоб аудиторія стала більш активним учасником процесів масової комунікації.

Дослідженням аудиторії присвячено абсолютна більшість досліджень ЗМІ, що свідчить про особливо важливу роль аудиторії в функціонуванні масової комунікації.

Одна з відмітний особливостей соціально-психологічних, а також соціологічних досліджень ЗМІ полягає в тому, що в них об'єктом досліджень є не окремий індивід, а група в найрізноманітніших її проявах. Це пояснюється тим, що аудиторія ЗМІ при всій своїй зовнішній невизначеності, анонімності і розосередження володіє певними типовими груповими характеристиками, які знаходять своє конкретне вираження в психології різних груп.

Більшість досліджень аудиторії телебачення присвячено виявленню її кількісного складу, який необхідний для визначення рейтингів відповідних каналів та передач. У соціально-психологічних дослідженнях масової комунікації головна увага приділяється виявленню таких психологічних характеристик аудиторії, як домінуючі в різних аудиторіях мотиви звернення до ЗМІ, соціальні установки, стереотипні уявлення і ціннісні орієнтації. Ці соціально-психологічні характеристики аудиторії багато в чому визначають особливості її звернення до різних каналів та передач. Сукупність даних характеристик дає підстави для побудови відповідних типологій аудиторії телебачення.

1. Психологія телевізійної аудиторії.

Телебачення є найпотужнішим засобом впливу на поведінку людини. Використання в його роботі новітніх високоефективних засобів, методів і технологій впливу на свідомість і підсвідомість дозволяє штучно створювати громадську думку, формувати симпатії і антипатії, маніпулювати.

У процесі перегляду телевізора дуже багато від сеансу гіпнозу. Телевізор дивляться в статичній позі, та ще, як правило, напівлежачи в кріслі. Приміщення затемнене, погляд людини фіксований на предмет що світиться і на якому до того ж йде постійне миготіння, що сприяє напівдрімотному стані. Введеному в подібний транс глядачеві з екрану можна вселити що завгодно.