Зародження і розвиток анотування

Кафедра документознавства

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Аналітико-синтетична переробка документної інформації»

на тему: «Зародження і розвиток анотування»

Студента 3 курсу групи ДЗ-33

напряму підготовки 6.010104

спеціальності «Документознавство»

Жуль Сергій Володимирович

Керівник

Національна шкала ___________

Кількість балів: ______________

Оцінка:  ECTS _______________

м.Переяслав-Хмельницький – 2016

Зміст

Вступ        

Розділ 1. Теоретичні засади дослідження розвитку теорії і методики анотування        

1.1 Суть, призначення і функції анотації        

1.2 Види та класифікація анотацій        

Розділ 2. Особливості етапів зародження анотування        

2.1 Розвиток теорії анотування в кінці XVIII – XIX ст.        

2.2 XX ст. – новий теоретичний і методичний рівень анотування        

2.3 Сучасний етап розвитку теорії анотування        

Розділ 3. Розвиток методики анотування документів        

3.1 Основні положення методики анотування        

3.2 Складання анотацій різних типів для бібліографічних покажчиків        

3.3 Рекомендації по підготовці анотації публікації        

Висновок        

Список використаної літератури        

Вступ

Актуальність дослідження. За формулюванням, наданим у ДСТУ 2394-94, анотація – це "стислий коментар чи пояснення щодо документа чи його змісту, а іноді навіть його короткий опис, що додається, як правило, у вигляді примітки після бібліографічного опису документа". Проте більш вдалим є визначення анотації з "Короткого термінологічного словника із бібліографознавства та соціальної інформатики", згідно з яким анотація – коротка характеристика документа з погляду його змісту, призначення, форми та інших особливостей. Анотація містить узагальнену характеристику первинного документа, вона не переказує його зміст, на відміну від реферату, а розкриває тематику твору, його читацьку адресу, інші ознаки, які можуть цікавити користувачів. Більшість анотацій дають оцінку первинному документу, вказують на його значення, місце серед інших. Складання анотацій, мабуть, найбільш творчий і суб'єктивний процес з усіх процесів аналітико-синтетичної обробки документів, він найменше формалізований і тому вимагає від анотатора найвищого професіоналізму.

Можна вважати, що елементи анотування виникли в глибоку давнину, коли використовували розгорнуті назви творів, що містили певну характеристику їх. Багато книг мали передмови й післямови, в яких часто подавали детальну характеристику змісту, причини написання, призначення, розповідалося про авторів.

Анотування в сучасному розумінні виникло з потреб бібліографічної діяльності. З появою значної кількості видань, щоб полегшити орієнтацію читачів у їхньому потоці, виникла необхідність здійснювати кваліфікований аналіз, короткий переказ, авторитетну оцінку публікацій.

Об'єктом дослідження є інформаційна діяльність в суспільстві.

Предметом дослідження є основні етапи розвитку теорії і методики анотування.

Метою дослідження є виявлення основних етапів розвитку теорії і методики анотування; визначення сучасного етапу розвитку теорії анотування.

Основними завданнями дослідження є:

• охарактеризувати теоретичні аспекти дослідження розвитку теорії і методики анотування;
• проаналізувати види та класифікації анотацій;
• з’ясувати особливості етапів зародження анотування;
• розглянути сучасний етап розвитку теорії анотування;
• дослідити розвиток методики анотування документів;
• внести методичні рекомендації щодо підвищення ефективності в підготовці анотації публікації.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури.

Розділ 1. Теоретичні засади дослідження розвитку теорії і методики анотування

1.1 Суть, призначення і функції анотації

Ознаки, за якими характеризується документ в анотації, називаються інформаційними елементами. Зазвичай це відомості про автора, тематику твору, територіальні й хронологічні межі, про структуру, форму і призначення, мову, стиль, поліграфічне оформлення, наявність таблиць, графіків, інших додатків тощо. Відбір інформаційних елементів здійснюється відповідно до характеру первинного документа, а також відповідно до конкретного призначення анотації. Залежно від призначення (для бібліографічних покажчиків, орієнтованих на різні категорії користувачів; для вміщення в первинному документі; для бібліотечних каталогів і т. ін.) різниться зміст, характер викладу відомостей, їхній обсяг в анотаціях. Тому не можна переймати анотації з одних джерел для використання в інших.