Повноваження органiв державного управлiння загальноi i спецiальноi компетенцii в екологiчнiй сферi
Автор: Polina_Stuber • Май 9, 2022 • Контрольная работа • 3,065 Слов (13 Страниц) • 196 Просмотры
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА
Навчально науковий інститут «Юридичний інститут ДВНЗ «Київський
національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Індивідуальне завдання з екологічного права:
«ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАГАЛЬНОЇ І СПЕЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ В ЕКОЛОГІЧНІЙ СФЕРІ»
Виконала:
студентка 2 курсу
групи ЮП-207
Стубер Поліна Сергіївна
Викладач:
Назарчук Оксана Михайлівна,
доцент кафедри цивільного та
трудового права
Київ-2021
Вступ
На сьогоднішній день Україна знаходиться на етапі розвитку сучасного державотворення. Тому механізм держави посідає важливу роль в формуванні та реалізації зокрема екологічної політики, серед головних завдань якої є стабілізація й поліпшення екологічного стану території нашої країни. Саме органи державного управління та їх повноваження в екологічній сфері, які здійснюють цю політику, лежать в основі цього дослідження.
Метою дослідження є визначення органів державного управління загальної та спеціальної компетенції в екологічній сфері та з'ясування їх повноважень. Для розв’язання даної мети поставленні наступні завдання:
- Аналіз нормативно-правової бази, яка регулює діяльність відповідних органів;
- Визначити яке місце посідають ці органи в системі виконавчої влади;
- Зазначити різницю між органами загальної та спеціальної компетенції;
- Сформулювати повноваження органів державного управління загальної та спеціальної компетенції в екологічній сфері.
Об'єктом є система досліджувальних органів, їх підпорядкованість, повноваження, нормативне забезпечення.
Предметом дослідження є суспільні відносини, що виникають між органами державного управління загальної та спеціальної компетенції з приводу реалізації державної політики в екологічній сфері.
Розвиток науково-технічного прогресу та перехід економіки країни до ринку зумовлює зростання техногенного навантаження на природу, що спричиняє у сучасних умовах негативні наслідки для довкілля. Погіршення стану навколишнього природного середовища в результаті, наприклад, забруднення його відходами виробництва знижує продуктивність сільського, лісового, рибного і мисливського господарства. Нинішній стан довкілля, як підкреслюється в основних напрямах державної політики України в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки можна характеризувати як кризовий. Він формувався протягом тривалого періоду і причиною його було зневажання на розвиток і відтворення природно-ресурсного комплексу.
Для України першочерговим є необхідність зміни пріоритетів у механізмі управління природокористуванням і охороною навколишнього природного середовища, де в центрі уваги повинна бути людина, для якої Конституція статтею 50 закріпила право на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Це вимагає зміни стереотипів щодо цінностей, гуманізації суспільства. Управління в цій сфері повинно здійснюватися так, щоб забезпечити рівність можливостей розвитку та збереження природних ресурсів, навколишнього природного середовища як для нинішнього, так і для майбутніх поколінь, забезпечення екологічної безпеки всіх людей, що проживають у певному регіоні, і всього людства на планеті.
...