Правове регулювання ведення особистих селянських господарств

Тема: Правове регулювання ведення особистих селянських господарств

1. Поняття, соціально-економічна і юридична природа особистого селянського господарства

На сучасному етапі розвитку аграрних відносин за умов нестабільної економічної ситуації та спаду виробництва в сільському господарстві серед існуючих організаційно-правових форм суб'єктів сільськогосподарської діяльності значну роль у виробництві аграрної продукції в Україні відіграють особисті селянські господарства громадян. Підвищення ефективності їх функціонування пов'язується з необхідністю збереження виробничого потенціалу села, сприяння самозабезпеченню сільського населення продуктами харчування, насичення внутрішніх аграрних ринків сільськогосподарською продукцією та підтримки продовольчої безпеки держави.

Особисте селянське господарство (далі - ОСГ) як первинна форма організації виробництва сільськогосподарської продукції особистою працею членів сільської сім'ї довели свою стабільність і здатність функціонувати в умовах кризових явищ протягом не одного десятиріччя. Це пояснюється в першу чергу тим, що їх ведення здійснюється в інтересах селянина, членів його родини, матеріальний добробут якої залежить від ефективності такого господарювання. Так, станом на І січня 20 16 року в Україні налічувалось 4 млн І 08,4 тис. таких господарств' , що свідчить про суттєву популярність такої форми сільськогосподарської діяльності, яка є основою селянського способу життя. Про ефективність та незамінність особистих селянських господарств свідчить також той факт, що у країнах Європейського Союзу вже понад 30 років реалізуються численні програми державної підтримки розвитку індивідуальної форми виробництва сільськогосподарської продукції.

В українському законодавстві поняття «особисте селянське господарство» вперше було закріплене в Земельному кодексі від 25 жовтня 200 1 року, згідно з яким для ведення такого господарства громадяни можуть набути безоплатно у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Нагадаємо, що попередній Земельний кодекс України в редакції від 13 березня 1992 року для позначення господарськоі діяльності громадян із виробництва сільськогосподарської продукціі для задоволення власних потреб вживав термін «особисте підсобне господарство». Як роз'яснив Державний комітет Украіни по земельних ресурсах у Листі від 5 квітня 2002 р. № 14-22-4/20801 , терміни «особисте підсобне господарство» і «особисте селянське господарство» за своїм змістом є тотожними. Вбачається, що така зміна назви розглядуваних нами господарств є цілком обrрунтованою, адже громадяни використовували для підсобного вирощування сільськогосподарської продукціі не тільки земельні ділянки, надані для ведення особистого підсобного господарства, а й земельні ділянки з іншим цільовим призначенням: для садівництва, сінокосіння, присадибні земельні ділянки тощо.

Правовою основою створення та діяльності особистих селянських господарств є спеціальний Закон Украіни «Про особисте селянське господарство» від 15 травня 2003 року2, відповідно до якого особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукціі, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Для особистого селянського господарства характерний ряд ознак, які дозволяють визначити його особливості як правової категорії, зокрема:

а) є видом господарської діяльності, спрямованої на виробництво, переробку і споживання сільськогосподарської продукції, а також на надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства;

б) спрямоване на задоволення насамперед власних потреб громадян у сільськогосподарській продукції, оскільки реалізації підлягають лише надлишки виробленої сільськогосподарської продукції;