Поняття необережності як форми вини

Вступ

Хоча злочини, вчинені з необережності, становлять лише 8-10% від загальної кількості злочинів, проте увага до них з боку науковців останнім часом суттєво зросла. І це зрозуміло. Незважаючи на суттєво нижчий рівень суспільної небезпечності осіб, які вчиняють ці делікти, рівень суспільної небезпеки наслідків часто набагато перевищує той, яким характеризуються умисні злочини.

Прикладами можуть бути трагедія Чорнобиля, загибель пароплава «Адмірал Нахімов» які трапились внаслідок злочинної поведінки відповідальних осіб, яка характеризувалась саме необережною формою вини.

В юридичній літературі питанням вини, в тому числі і окремому її виду –

необережності, в кримінальному праві приділялась увага в працях:

1) науковців Західної Європи – Е. Белінга, Г. Вельцеля, Р. Маураха, Т. Риттлера, Р. Франка та інших відомих вчених;

2)  науковців Російської Федерації – С.В. Бородіна, Г.А. Злобіна, В.М. Кудрявцева, Н.Ф. Кузнєцової, В.В. Лунєєва, А.В. Наумова, В.А. Нерсесяна, І.С. Ноя, А.А. Піонтковського, А.І. Рарога, М.С. Таганцева, А.Н. Трайніна та інших;

3) українських вчених-криміналістів – М.І. Бажанова, Ю.В. Бауліна, В.І. Борисова, Я.М. Брайніна, Р.В. Вереша, С.В. Гончаренка, М.Й. Коржанського, О.М. Костенка, П.С. Матишевського, В.В. Сташиса, В.Я. Тація, М.І. Хавронюка, С.С. Яценка та інших відомих вчених.

Окремі праці названих вчених стали класичними. Водночас ціла низка питань щодо розуміння поняття, форм та видів вини залишаються спірними. Вони вимагають подальшого дослідження, в тому числі із використанням окремих нових підходів з урахуванням новел, закріплених КК України.

Актуальність теми.

Дослідження вчених свідчать про порівняно високий процент необережних злочинів, пов’язаних з загибеллю людей, спричиненням їм тілесних пошкоджень. Важко вирахувати матеріальні збитки нашого суспільства, що виникають в результаті халатності, пошкодження товарно-матеріальних цінностей та інших проявів необережності. Збитки від “випадкових” пожеж, переважна частина яких виникає в результаті чиєїсь необережності, вираховується мільйонами гривень.

В умовах технічного прогресу тяжкість наслідків необережної поведінки

людей суттєво підвищується. Пов’язано це зі значним підвищенням кількості

технічних засобів, що проникають в усі сфери життєдіяльності людини, появою

все більш могутніших джерел енергії, що значно підвищують можливості людини ( і разом з тим потенційну небезпеку). В кінцевому випадку підвищується “ціна

помилки”, тобто можлива шкода, що заподіюється необережною поведінкою

людини. Тому не дивно, що боротьба з необережністю набуває все більшого

значення як в нашій країні, так і за кордоном.

Саме тому актуальність теми зумoвлена не тільки підвищенням науково-технічного потенціалу, що в свою чергу тягне за собою підвищення кількості джерел підвищеної небезпеки, а і необхідністю чіткого розмежування видів необережності для подальшого їх правильно використання під час кваліфікації злочинів.

Мета і задачі дослідження.

Метою роботи є комплексне дослідження змісту ст. 25 КК України як складового елементу поняття вини, встановлення сутності, змісту, особливостей необережності як форми вини, особливостей трактування її вітчизняним законодавством, кваліфікації злочинів скоєних з необережності. У зв’язку з цим робота була зорієнтована на постановку і розв’язання наступних задач: 1) дослідити особливості визначення поняття необережності як форми вини; 2) проаналізувати види необережності, зазначені у ст. 25 КК України; 3) відмежувати злочинну самовпевненість від непрямого умислу; 5) відмежувати злочинну недбалість від казусу.