Мiжнародний та нацiональний аспект щодо участi адвоката у кримiнальному процесi

Бучек Олени Василівни

студентка магістратури юридичного факультету

Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

(м. Чернівці, Україна)

МІЖНАРОДНИЙ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ ЩОДО УЧАСТІ АДВОКАТА У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Сучасні соціально-економічні процеси, що відбуваються в Україні у результаті євроінтеграції, створили передумови для запровадження загальновизнаних міжнародних правових стандартів захисту прав і свобод людини. Україна перебуває на складному шляху реформ а тому вивчення відповідного досвіду дозволяє акумулювати найбільш цінні компоненти та приклади правового регулювання та правозастосовної практики. Для всебічного розгляду діяльності адвоката на стадії досудового розслідування доцільно звернутися до регулювання даного питання в деяких зарубіжних країнах.

У кримінально-процесуальному законодавстві Німеччини законодавець не обмежує коло захисників професійними адвокатами. У якості захисника можуть брати участь адвокати, а також викладачі юриспруденції у німецьких вищих навчальних закладах згідно Рамкового закону про вищі навчальні заклади, що мають кваліфікацію для обіймання посади судді. Інші особи можуть бути захисниками лише за умови затвердження судом.[1].

У КПК Німеччини також передбачені випадки обов’язкової участі захисника, а саме якщо: справа у першій інстанції розглядається земельним Верховним судом або земельним судом; обвинуваченому пред’являється обвинувачення в учиненні кримінального злочину (у інших випадках головуючий призначає захисника за клопотанням або за офіційною ініціативою, якщо участь захисника убачається доцільною у зв’язку із тяжкістю діяння або складністю фактичної або юридичної сторони справи або якщо очевидно, що обвинувачений не може захищати себе сам); провадження може призвести до заборони зайняття професійною діяльністю; у відношенні обвинуваченого виконується попереднє ув’язнення; обвинувачений знаходиться у закладі виконання покарання не менше трьох місяців на підставі постанови суду і не звільнений не менше, ніж за два тижні до початку судового розгляду; для підготовки експертного висновку про психічний стан обвинуваченого; здійснюється провадження щодо неосудних і процесуально недієздатних осіб; попередній захисник звільнений від участі у провадженні судовим рішенням [1].

Вивчення правових актів, що регулюють діяльність адвокатів у Франції показало, що законодавець не тільки визначив вимоги до адвокатів, а й передбачив кримінальну відповідальність за їх недотримання. Так, відповідно до ст. 433-17 КК Франції кримінальна відповідальність настає, якщо інша, не передбачена міжнародними угодами, особа, яка не зареєстрована належним чином у реєстрі колегії адвокатів здійснює діяльність, що належить до виключної компетенції адвоката. За цією статтею кваліфікуються також дії особи, яка незаконно використовує статус і не відповідає встановленим для його набуття вимогам, з метою ввести в оману необмежене коло осіб щодо свого права на статус та належність до професії. Примітно, що у КПК Франції законодавець детально не визначає підстави участі адвоката у кримінальному процесі, порядок його залучення та ін.

У КПК Грузії передбачено, що адвокат – це особа, яка у встановленому законом порядку захищає інтереси обвинуваченого, засудженого, виправданого та надає їм юридичну допомогу (ст. 3). У ст. 45 зазначено, що у обвинуваченого обов'язково повинен бути адвокат: а) якщо обвинуваченим є неповнолітній; б) якщо обвинувачений не володіє мовою кримінального процесу; в) якщо обвинувачений має фізичні чи психічні вади, що перешкоджають йому в здійсненні свого захисту; г) у разі винесення ухвали (постанови) про призначення судово-психіатричної експертизи; д) в разі, якщо за вчинене ним діяння Кримінальним кодексом Грузії передбачається відповідальність у вигляді безстрокового позбавлення волі; е) якщо з ним ведуться переговори про укладення процесуального угоди; ж) якщо кримінальна справа розглядається судом присяжних засідателів; з) якщо обвинувачений ухиляється від явки в правоохоронні органи; і) якщо обвинувачений видалений із залу судового засідання; к) якщо обвинувачений є неідентифікована особа.